Близька Марія

До неї не з’являвся ангел
І благовісті не приніс ніхто.
Сама про все дізналася вона —
І стало лячно враз на самоті.
Не запитала: Як воно звершилось?
Та передумала немало —
І не сказала: хай буде по Твому!
Мовчала тільки. І чекала. Сподівалась,
Що змириться із думкою в душі.
Комусь із нас напевне вартувало б
Із привітанням поспішити
І мовити: О радуйся, Маріє!
Хіба когось цікавлять ці події.
Коли Архангел з вісткою спішив...
Промовити слова привіту?
Та веселяться ангели на небі.
Бо слова “Ні” ти не зронила!
І благодатна Матір Божа і усіх
До Сина свого нахилилась
І кличе: Брат це твій!
Проте сьогодні хто близькій Марії
Вість радості наважиться принести?
Хто запитає: Як тобі ведеться?
Не те, щоб благовістити — прийти...
Бо хто направду здатний нині
Ангельську місію нести?

Назад

ОднаКнопка