Сценка до Святого Миколая

Взято з: http://kyrios.org.ua

Чортик1:
Привіт, дзень добрий, гутен таг!
Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть антипком,

До вас примчав я аж із пекла,
У вас — зима, в нас — хата тепла,
У вас — мороз за хвіст щипа,
І снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість, 
Морозить, студить, як на злість.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,
Поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає)

Ух, ух, ух, ух....
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач —
Грійся, чортику, та й скач!

(перестає танцювати)

Трохи розігрівсь.... Та цить!

(В кінці залу задзвонили дзвони).

Хтось до мене вже спішить,
Десь би тут сховатись треба.

(Ховається за завісою. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:
Чом, Тарасе, не видати ні одного агеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий не прибуде до дітей?

Тарасик:
Неможливо це, сестричко! Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім. Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає, він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно, не вели себе свавільно,
І чужого научались, та й свого не відцурались.

Яринка:
Ми до Господа молились, щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти, перешкоди всі збороти
І колись такими стати, як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина й наша рідна Україна

Миколая доброту всі у світі знають
І про Нього усі діти весело співають,
Величають в святу днину славнії діла,
Щоб вкраїнська дітвора щасливою була

(Звучать дзвіночки)

Тарасик: (прислухається)
Сестро, чуєш?

Яринка:
Це дзвіночки!

Тарасик:
Ангелів голосочки!

1-й ангел:
Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.

2-й ангел:
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій.

(Чортик чхає за завісою).

1-й ангел:
Тихо, діти! Хтось тут є. Треба подивитись.

(Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).

Чортик: (плаче)
Ой-ой-ой! Болить.

1-й ангел:
Ось цей боягуз. Бачите, як сховався!

Чортик:
І зовсім я не боягуз! Я до всіх нечемних дітей із самого пекла примчався і прутики вербові приніс. (Показує в’язку).

І кожен з прутиків придасться
Усім лінивим, що не вчаться!
Не слухають батьків своїх,
Усі вони друзі мої.

(Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

Чортик:
А це не мої діти, бачу,
З горя мало не заплачу-у-у

(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків)

2-й ангел:
Просим, глянь, Дідусю Божий:
Перед містом на дорозі
Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай:
Мир вам, діти!

Яринка:
О, святий наш Миколаю! Не прогнівайся, благаю,
Що Тобі на зустріч ми серед ночі і зими
Аж за місто вийшли з хати!
Ми хотіли привітати,
Й поклонитися Тобі...

Тарасик:
Правду мовимо Тобі!

Святий Миколай:
Добрі діти — вас я знаю!
Правду із сердець читаю,
З ваших синіх оченят —
Дуже, дуже з того рад!

Тільки ви вночі взимі
Не пускайтеся самі
Віддалік від ваших хат!

Тарасик: (до ангелів)
Ми гадали, слуги Божі, що поможем вам в дорозі,
Шлях в село ми вам покажем, хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:
Нам якраз туди пора, де чекає дітвора,
Щоб її дійснилась казка.

Тарасик:
О, то просимо! Будь ласка!
Тут місток, там першій дім,
Парк і зал...

Святий Миколай:
Хутчіш ходім!

(Знову відізвалися дзвіночки, висовуються чортики):

Чортик:
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, і нежиті набрався. (чихає)
Брів я снігами без кожуха,
Відморозив собі і ніс і вуха.

Друзів моїх тут нема —
Все пропало...все дарма!...
Братику рідненький мій,
Перемерз я — розігрій!

Тарасик:
О, чортів я розумію!
Зараз я й тебе зогрію...

(з мітлою женеться за Чортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.

Яринка:
Ось ми в залі! Погляньте — Оля, Галя,
Ромки, Славки, Петрусі — українські діти всі!

Святий Миколай:
О, спасибі, друзі браві, що дорогу показали!
За цю поміч, милі діти, буде вас Ісус любити,
А Ісусикова Мати все вам буде помагати.

(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей):

Мир вам, любі! Ласка Божа ваші душі хай осяє!
А громада ваша гожа, мов чудова квітка-рожа,
Хай росте і розцвітає
Без пригоди злої, лиха, мамі, татові на втіху,
А народові на славу!

(до ангелів):

А скажіть, небесні діти, — Ви ж для них найліпші свідки —
Чи ті діти, що у залі, ті спереду і там далі,
Більші, менші і маленькі, цілий рік були чемненькі?
Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють?
Чи шанують рідну мову, українське рідне слово?

2-й ангел:
Так, вони були чемненькі,
Тата слухали і неньки.

1-й ангел:
Так, і моляться, й читають, різні пісеньки співають,
Галі, Роми, Андрійки, Олі, бо добре вчаться у рідній школі.

Святий Миколай: (до дітей, що у залі)
Ну ж бо, діти, сміливіше йдіть до мене всі скоріше,
Розкажіть мені, ви, діти, що навчилися робити?
Чи молились ви в цю днину за добробут в Україні,
За бабусеньку — сирітку, за дідуня і за тітку,
За ровесників дітей і за рідних всіх людей?
Божі слуги, ангелята! Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці Святославу і Галинці.
Роздавайте всім, як треба, подаруночки із неба.

(Миколай роздає подарунки)

Погляньте любі діти горе, другі саночки з подарунками пропали. Та тож напевно наш дорогий друг, чортик постарався. Ану ж бо, мої ангелятка, наздоганяйте його. Як же ж ми залишимо решту діточок без подарунків.

Яринка:
Дякуємо Тобі, Святий,
Від усіх оцих дітей!

Тарасик:
Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не призабути,
Завжди вчитися охоче,
Бо того Ісусик хоче,
І такими виростати,
Як бажають тато, мати
І увесь наш рідний край!

Ангели: (хором)
Всім вам, Боже, помагай!

Миколай:
Отож, любі діти, нам пора прощатись. Ще хочу сказати вам декілька слів. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легке в житті. Важку життєву дорогу зуміє той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого. А батьки в свою чергу подавайте гарний приклад своїм діточкам. Адже ті заслуговують поваги, хто виконує щоденно святі заповіти. Не забувайте Божої науки. До зустрічі на наступний рік. Хай оберігає вас Господь!

Назад

ОднаКнопка