Пастирське послання Синоду Єпископів УГКЦ з нагоди закінчення Року християнського покликання з наголосом на священиче покликання (уривок)

4.1. Через керигматичне проповідування Євангелія священик намагається донести людям Добру Новину Ісуса Христа та закликає увірувати в Бога тих, хто тої Доброї Новини ще не чув. Відтак катехизація формує тих, хто вже увірував, поглиблюючи та розширюючи їх розуміння віри, яка повинна віддзеркалюватися у їхній поведінці. Коли людям важко прийняти правильне рішення, священик, на підставі Божої науки, подає їм відповідні моральні вказівки (parenesis).

Стосовно цього у Кодексі канонів Східних Церков (ККСЦ) написано: «Виконуючи обов’язок навчання, парох повинен проповідувати всім вірним Боже Слово, щоб вони, проникнуті вірою, надією і любов’ю, росли в Христі і християнська спільнота давала те свідоцтво любові, яке доручав Господь. Він також зобов’язаний через катехитичне навчання, пристосоване до віку кожного з вірних, вести їх до повного пізнання таїнства спасіння» (кан. 289 §1 ККСЦ). Кодекс додає також, що священик, виконуючи це завдання, повинен не тільки користати з досвіду членів чернечих інститутів або товариств спільного життя на подобу чернечих, а й заохочувати до співпраці мирян (кан. 289 §1 ККСЦ).

Дано у Києві 19 грудня 2009 року при Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Назад

ОднаКнопка