Ким є чужі боги?

Метод “Сонечко”, “Альтернативні заголовки”, “Колаж”

Метою катехизи є усвідомлення дітьми, ким або чим є “чужі боги”.

Вступ. Ведемо коротку розмову з учнями на тему: “Мій скарб”. Що означає це поняття? Кожен з нас має когось чи щось, що є важливим у його житті, на чому йому особливо залежить, що особливо цінує. Може то бути людина, предмет чи якесь улюблене заняття.

Активізація. Катехит ставить перед учнями питання: “Хто чи що є для вас скарбом?” Учні пишуть відповідь на малих картках, а потім викладають з них промені “сонечка”.

Розповідь. Катехит читає оповідання, яке складене спеціально для цієї катехизи. Просимо учнів звернути увагу на те, що було важливим для героя оповідання.

“Був звичайний серпневий день. Спека немилосердно дошкуляла всьому живому. Голуб Сизе Крило прогулювався містом, шукаючи хоч десь трохи тіні і прохолоди. Ось, нарешті, в одному з високих будинків він зауважив привідкриті двері. Поволі наблизився до них і в той же час почув приємний холод. Із зусиллям піднявся по кількох сходинках, які вели всередину. Там була велика простора кімната, або, ймовірніше, зала.

Як тут приємно! — подумав. — Чому ж я до цього часу не знайшов цього місця?

Відпочив хвилину, насолоджувався холодом, який на нього віяв.

Тоді змахнув крилами і вилетів на кам’яний посуд, в котрому була... вода.

Сьогодні у мене щасливий день — подумав, і, навіть, заворкував голуб після того, як занурив дзьоб у воду. Вона не була ні надто чиста, ні надто холодна, але для спраглого Сизого Крила це не мало значення.

Розглянувся довкола. Картини, лавки, якась дерев’яна споруда, схожа на хату, але відкрита спереду. Там сидів одягнений у чорне чоловік. Спереду стояв великий стіл, накритий білим обрусом, а позаду нього ще один, трохи менший, на якому стояли свічки, запалені невідомо ким. Все побачене здивувало Сизе Крило. По­дібного він ще не зустрічав. Але найбільше вразило нашого героя те, що він тут знайшов поміж чудернацькими малюнками навіть один із голубом.

Поважно і з незрозумілою тривогою підійшов до нього.

Не знаю його. То не є жоден з моїх родичів, ствердив Сизе Крило, уважно придивляючись до картини.

Оскільки у залі було прохолодно, то Сизе Крило не поспішав покидати її. Все далі і далі розглядався по усіх куточках. На пе­редній стіні побачив дивну конструкцію. Вона складалася з двох балок: вертикальної і горизонтальної.

— Що це таке? Навіщо це? Мушу уважно придивитися, — вирішив голуб.

Зробив декілька помахів крилами і сів на вершечку вертикальної балки. Місце було дуже вигідним і прекрасно надавалося для спо­стереження того, що робилося внизу. А діялися там речі, які спра­вили на Сизе Крило велике враження.

Через відкриті навстіж двері почали входити люди. І в тому не було нічого надзвичайного. Наш герой подумав, що ці люди, по­дібно як і він, шукають тут прохолоди. Але навіщо ж вони вико­нують такі дивні рухи: трьома пальцями, складеними разом, доти­каються чола, грудей і рамен?

Потім люди, і особливо діти, побачивши його — Сизе Крило — показували на нього пальцями, наче дивуючись довший час, а згодом ставали навколішки перед дивною конструкцією з двох балок і щось шептали. Раптом голуба пронизала світла думка. Він спершу злякався її, аж сахнувся назад, а потім ще раз задумавшись над нею, погодився, прийняв її.

— Ні, це неможливо, але все-таки, вони милуються мною. Невже я такий гарний? Я і раніше це знав, але не думав, що аж до такої міри. Отже ж, вони складають мені честь!!! Я — красень голуб. Це мені подобається. Що ж, спробую бути ще кращим.

В цей момент люди встали зі своїх місць і почали співати.

— Увесь час дивляться в мій бік! Вони співають для мене! Вони тут прийшли задля мене! Сизе Крило не міг повірити у власне щастя, яке так раптово прийшло до нього.

І чим довше спостерігав за людьми, тим більше утверджувався у своєму переконанні.

Складали йому честь. Деякі навіть підходили ближче, щоб кра­ще його побачити. А людина, яка стояла при великому, гарне прибраному столі, підносила руки, співала, показувала йому красивий келих і білий хліб.

Пізніше люди вийшли. Залишилося тільки двоє: один — вбраний у все чорне, другий — у біле. Вони ще хвильку затрималися в залі, показуючи руками на голуба і згодом вийшли.

Дякую, дякую, — воркував Сизе Крило, і дружньо махав їм крилами, які вже трохи йому затерпли.

Коли вийшли останні люди, Сизе Крило злетів на горизонтальну балку і пройшовся трохи, щоб випростати затерплі ноги. Бо ж, коли в будинку були люди, мусив увесь час зберігати гідну поставу.

Впродовж наступних днів подія повторювалася. Люди прихо­дили, віддавали йому честь, виходили, через деякий час з’являлися наступні, щоб його побачити. Голуб Сизе Крило витривало пере­бував на своєму пості на горішній балці. Не міг призупинити тих, які прибували “задля нього”. Був щораз слабшим, і уже замість стояти, присідав собі, але ще виглядав досить достойно.

— Я є великий, визначний, неповторний. Я є Щось! Люди це зауважили, — сказав вже слабким голосом.

Активізація. Учні мають завдання закінчити оповідання у п’яти реченнях. Працюють в 5—6-особових групах. Тоді шукають “альтернативні заголовки” до оповідання.

Катехит ставить учасникам питання на форумі: Що для голуба було скарбом? За кого вважав себе Сизе Крило? Як би ви охарактеризували людей, які чинять як цей голуб? Що є для них найважливішим?

Підсумок. Скарбом для таких людей є вони самі. Вважають, що вони найважливіші, найкращі, все знають, за всіх хочуть вирішувати, нав’язуючи свою думку іншим. Вони переконані, що завжди мають рацію, не визнають помилок, бо через впевненість у собі тих помилок не
бачать. Вони хочуть нав’язати своє бачення добра і зла; встановлювати, що можна, а чого не можна робити. Вони хочуть запроваджувати принципи, Заповіді, якими іншим в житті належить керуватися. Не рахуються з Божим Законом.

А Господь говорить: “Я — Господь, Бог твій. Нехай не буде в тебе інших богів, крім мене”. Іноді людина стає сама для себе “іншим богом”. Так стається, коли забуває чи не хоче знати, що Бог є Господь, який у любові до людини дав їй Декалог, згідно з яким їй потрібно жити. Не людина має вибирати Заповіді, які їй “пасують”, бо не вона є паном світу, не вона є Богом.

Запис на таблиці: НЕ БУДЕШ МАТИ ІНШИХ БОГІВ, КРІМ МЕНЕ.

Активізація. Ділимо клас на 6-особові групи. На паперових аркушах (А-4) написані гасла: КОЛЕГИ, КІНОЗІРКА, СПОРТ, СПОР­ТИВНА ЗІРКА, ГЕРОЇ ФІЛЬМІВ, ГРОШІ, ДИСКОТЕКА, ОЦІНКИ. На зворотному боці учні мають виконати ілюстрацію — “колаж” до пода­ного гасла. Малюнки поміщаються на дошці під написом: НЕ БУДЕШ МАТИ ІНШИХ БОГІВ, КРІМ МЕНЕ. Інші групи відгадують проілюс­тровані гасла.

Катехит починає розмову, ставлячи питання: Чому ці ілюстрації знаходяться під гаслом “Не будеш мати інших богів, крім мене”? Що і коли може стати “іншим богом”?

Підсумок. На початку зустрічі учні написали на картках, що є для них скарбом. Зараз можна застановитись над тим, чи інша особа, річ, улюблене заняття не стають для них “іншим богом”.

3 практичного досвіду

“Сонечко” викликає зацікавлення дітей. Всім цікаво, що написали їх друзі. Найчастішими є гасла: сім’я, домашні тварини, приятелі, спор­тивні ігри, здоров’я.

Пропозицію закінчити оповідання зустрічають здивовано. Однак, учні із запалом беруться до праці. У деяких групах швидко доходять до порозуміння і швидко виконують завдання. В інших сперечаються, тоді працюють довше. Учні запропонували наступні закінчення:

Після тих слів помер через брак сил”.

“Сидів задуманий протягом довгого часу, забув про їжу і через деякий час помер!”

“Раптом з-за дошки вискочила миша. Поранила його в ногу. Ослаблений голуб впав на землю і зламав собі крило. Священик взяв його і заопікувався ним, поки птах не вижив”.

“Раптом за помахом чарівної палички з’явився великий старий голуб і, сівши поруч з нашим голубом, почав розмову:
— Що ти тут робиш, дурню, чому тут так довго сидиш? Матимеш нежить.
— Не можу відлетіти, бо люди на мене дивляться.
— Ти що модель? Адже люди приходять сюди до Бога. Повір мені.
— Добре, лечу з тобою”.

“Голуб радів, що люди складають йому почесті. Люди вийшли, а він почувався дуже щасливим. На ранок люди зауважили, що голуб лежить неживий на землі”.

“По тих словах голуб віддав дух. Люди поховали його біля церкви”.

Якщо учні не розуміють сенсу оповідання, тоді потрібно вчасно їм допомогти.

Деякі заголовки до оповідання запропоновані учнями:
Це все для мене.
Ці дивні люди.
Нарешті хтось мене оцінив.
Слава і смерть голуба.
На славу голуба.
Вмер король.
Мешканець церкви.
На крилах глупоти.
Пташина захланність.
Щасливий початок кінця.
Коли голуб хоче слави.
Світ перед голубом.
Задуманий голуб.
Пташиний розум.

Після такої праці учні легко дають відповіді на поставлені запитання. Найчастішіми є відповіді: — На початку голуб прагнув лише прохолоди. Потім почало залежати йому на славі. Не залишав свого місця і в той час, коли хотів зазнати слави. Голуб не хотів обдурити людей, котрі приходили до церкви. Він не знав, що люди приходили не задля нього. Як голуб міг перевірити, чому люди приходять до церкви і чи дійсно йому залежало на людях?

Під час катехизи, діти малюють чи виконують колаж “інших богів”. Роблять уже все самостійно, без будь-чиєї допомоги, аналізуючи, коли КОЛЕГИ, ДИСКОТЕКА, СПОРТ, КІНОЗІРКИ ... стають для них “іншими богами”. Дуже жвавою є дискусія. Кожний хоче додати свою думку до відповіді товариша. Із розмови з учнями на тему людей, подібних до голуба, виникає твердження, котре є головною думкою оповідання. Це є люди, які думають тільки про себе, які бачать тільки власні проблеми, егоїсти, яких не цікавлять інші люди.

Назад

ОднаКнопка