Якому Богові служу?

Метод “Щеплення”, “Плакат”

Зіставлення першої Заповіді Божої з текстами Нового Завіту, які говорять про ідолопоклонство, може спонукати до глибоких роздумів:

Перед ким стаємо на коліна і кому служимо у всіх своїх ділах? — це є головне питання сьогоднішньої катехизи.

• Вступ. Заняття можна розпочати з представлення ситуацій, які є у родинах, де діти ходять дорогою гріха (алкоголь, наркотики, роз­пуста). Як реагують на це родичі? — Вони не можуть на це спокійно дивитися. Появляються слова прохання і погроз, а інколи і брехні. Немає нічого дивного, бо і сам Бог реагує тоді, коли люблені Ним люди “поки­нули мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діряві, що води не держать” (Єр. 2, 13).

Господь Бог чекає, що на Його любов ми відповімо любов’ю. На початку Декалогу ставить Заповідь, в якій дає зрозуміти, що Він — Творець і Господь — не може бути для людини одним з багатьох “богів”. Віддавання честі іншим богам — це ідолопоклонство. Після того, як вивісили приготовлений завчасно аркуш паперу з виписаним словом “ідолопоклонство”, переходимо до наступного етапу праці.

• Активізація. Ділимо учнів на групи по 5—6 осіб. Представники окремих груп вибирають картки з короткими текстами з Нового Завіту, в яких йде мова про ідолопоклонство. Групи знайомляться з текстами уривків. Їхнім завданням є виписати на малих картках одного кольору відповідь на питання: “Що в даному фрагменті є, власне, ідолопо­клонством?” Кожний вид ідолопоклонства потрібно виписати на окремій картці великими буквами. Ось фрагменти, які можна використати: Кол. 3, 5; Ефес. 5, 5; Мт. 6, 24; Фил. 3, 19; Тит. 3, 3; (для кожної групи може бути 1 чи 2 такі фрагменти. Тоді потрібно зіставити їх так, щоб звести до мінімуму повторення в одній групі).

Після закінчення цієї праці просимо, щоб учні взяли картки інших кольорів і відповідно до різних видів ідолопоклонства виписали на них “щеплення”, чи короткі вказівки зі Святого Письма (принаймні, вказати, що робити, про що пам’ятати, щоб тієї конкретної моральної помилки уникнути). Представники груп приклеюють: під написом “ідолопоклон­ство” — відповідні картки; навпроти них — “щеплення”. Важливим є звернути увагу на точний (правильний) добір “щеплення” — можна на те відвести більше часу і в разі потреби надати допомогу групі (до того треба треба підготуватись).

• Підсумок. Виявляється, що Новий Завіт ототожнює ідолопоклон­ство не з якоюсь іншою релігією, але з гріхом, особливо, з первородним. Всі Заповіді Декалогу є результатом тієї першої Заповіді і кожний гріх — це схильність в бік якогось “божка”.

• Активізація. Просимо, щоб групи по черзі вибрали один вид ідолопоклонства (найперше “сучасні”) разом із “щепленням”, не інформуючи про це інших учнів. Завдання для виконання: представити за допомогою плаката конкретний прояв ідолопоклонства і лік на нього.

Плакат мають творити всі члени групи. Представники беруть необ­хідні матеріали: аркуш паперу, фарби і пензлі. Йдеться про зображення ситуації боротьби людини з гріхом — найкраще це виконати за допомогою відповідно підібраних символів.

Для спільного малювання плакатів найкращим місцем є підлога в не заставленій меблями кімнаті. Коли бачимо, що це не є можливим, плакати можуть бути меншого формату, але тоді візуальний ефект буде слабший. Під час малювання плакату можна включити легку музику.

По закінченні праці і висихання плакатів, учні вішають плакати на стіну. Коли маємо вже готову “галерею”, всі, окрім авторів, починають інтерпретувати окремі зображення. Потім самі автори виясняють незро­зуміле.

• Підсумок. Будь-яке змагання з гріхом, зі злом, з власними немочами — це є визнання Бога за Господа і Творця. Часом коштує це багато зусиль, але Господь заслуговує на той труд з боку людини. Святий Августин твердить, що “сповідатися зі спокуси, а не тільки з гріха — це вже є ударом, який ми наносимо дияволові”. У цій боротьбі мусимо бути мужніми. Це є вияв нашої віри і служіння єдиному Богу.

Назад

ОднаКнопка