2-4-8

Суттєвим елементом цього методу є створення щораз більших груп з метою пошуку відповіді на поставлену проблему.

Допоміжні матеріали: аркуш паперу, олівці або фарби, пензлі і кубики для розведення фарб водою. Бажаним є виділення кожному пензля і доступне користування фарбами. Найкраще працювати, коли кількість учнів ділиться на 8, а значить: 24; 32; 40 і ми маємо у своєму розпорядженні 45 хв.

Організація праці. Учасники утворюють пари. У пари можуть добиратись або бути підібраними за певним критерієм, наприклад: учні, які сиділи навпроти і досі не були знайомими. Провідник ставить проблему для дискусії. Це може бути одна тема, або її можна розкласти на кілька допоміжних (одна для 4-х пар). Подається час розмови — переважно кілька хвилин (5—10 хв.), зазначається, що обидві особи повинні висловитись з приводу теми.

Праця в малих групах. Перший етап — це розмова у групах по 2 особи (2—3 хв.). Другий етап. “Двійки” з’єднуються у “четвірки” (2+2) і знову кілька хвилин розмовляють, починаючи від висновків, які народились у перших парах. Через кілька хвилин наступає третій етап дискусії. “Четвірки” з’єднуються у “вісімки” і знову обмінюються погля­дами на поставлену проблему. Отже, утворились 5 груп по 8 осіб (40 осіб). Завданням “вісімки” є підсумок дискусії. Її результати група може представити у вигляді впорядкованих висновків, виписаних грубим маркером на міцному аркуші паперу так, щоб можна було вільно прочитати з віддалі. Іншим способом представлення висновків дискусії є створення плакату, де поміщається інформація, яка обговорювалась в групі. Група шукає відповідні символи, які ілюструють наглядно дану ситуацію. Плакат може бути мальований олівцем або фарбами.

Праця на загальному форумі. Кожна група вивішує свій плакат на видному місці. Підходячи по черзі до кожного плакату, учасники стараються відгадати, який зміст хотіли передати автори. Плакати найперше інтерпретуються іншими групами, а тоді автори плакату розповідають про свої задуми.

Метод “2—4—8” може використовуватись навіть у дуже великій групі, наскільки дозволяє можливість вільного переміщення в залі, пересування столиків, або найкраще — самих стільців.

Прикладом проблеми в дискусії “2—4—8” може бути запитання: “Яка суть таїнства Примирення (Сповіді)?” При 40 особах кожним чотирьом за чергою “двійкам“ (утворюються “вісімки”) подаємо одну з п’яти умов доброї сповіді, наприклад: жаль за гріхи. Можна їх написати на картках або переказати інформацію усно. Коли всі знають “свою умо­ву”, починаємо дискусію. Завданням “вісімок” є створення плакатів на тему “своєї” умови. Таким чином створюється 5 плакатів, які будуть представлені на форумі.

3 практичного досвіду

В часі Великого Посту хочеться заохотити дітей частіше приступати до таїнства Покаяння. Можна провести з ними дискусії, розважання та ін. Зауважила, що труднощі з’являються саме через нерозуміння цього таїнства. Діти не завжди розуміють 5 умов доброї сповіді. Виникла думка застосувати метод “2—4—8” (можна видозмінити на “3—6—плакат”). В часі Великого Посту застосовуємо його в кожному класі, при­значаючи 2 год. занять на реалізацію цього методу: перша година — праця у 2-особових групах, потім — у 4-особових групах. Це обмін інформацією, яку діти знають, на тему умов доброї сповіді. Друга година — розпочинається спільним виконанням плакату. Можна запропонувати, щоб по можливості думки зображались за допомогою символів. Ця праця займає приблизно 20 хв. Потім всі плакати по черзі прикріплюємо до дошки. Завданням класу є відгадати, яка умова доброї сповіді представлена на даному плакаті.

Катехиза закінчується коротким іспитом совісті і актом жалю за гріхи.

Цей метод можна застосовувати, наприклад, до теми про сім святих таїнств, про Божі Заповіді та ін.

Назад

ОднаКнопка