36. Запрошення

Мама складає список запрошених. Яків читає: бабуся, прабабця, тітка Ліза та дядько Яків, дядько Петро. Єва і Томі, пані Альтбауер.

— Їх усіх ми запрошуємо з нагоди твого Першого Причастя, — каже мама. — А опісля на смачний обід. Це має бути справді велике свято.

— Прекрасно! — тішиться Яків.

Насамперед він телефонує своєму хресному татові, дядькові Якову. Дядько Яків дуже зрадів запрошенню, він прийде з великим бажанням.

— І ти теж підеш до Святого Причастя? — питає Яків.

— Ну, — каже дядько. — Знаєш... чесно кажучи, я вже давно не був... Ще дитиною я ходив, звичайно, часто. Гм. Та пізніше... Отже, я подумаю над тим, Якове, добре?

Тітка Ліза теж тішиться запрошенню. На жаль, вона також ще не знає, чи піде до Причастя.

— О, на такому святі в центрі уваги є все-таки діти... — говорить вона. — Крім того, я мушу фотографувати... Я ще подумаю над тим, Якове, добре?

Дядько Петро теж подумає собі. І сусідка теж. Навіть тато Якова подумає, чи він піде до Причастя, чи ні.

— Ісусе, — каже Яків, — коли Ти віддав себе за нас, Ти так довго не думав!

Назад

ОднаКнопка