24. Руді вчиться хвалити

Учитель релігії каже до дітей:

— Ми могли б разом підшукати Хвалебну пісню для Господа і заспівати Йому в неділю в церкві. Подумай­те, за що ви хочете хвалити Господа. Напишіть або намалюйте. Це я даю вам як завдання на наступний урок.

Діти міркують.

Катерина пише: “Я маю маму, яка смачно готує їсти. Господи, хвалю Тебе за це!”

Тоні пише: “Мої менші брати ще не знайшли сховку для маленьких скляних кульок. Господи, хвалю Тебе за це!”

Яків пише: “Кущі вже мають округлі бруньки. Гос­поди, хвалю Тебе за це!”

— А мені нічого не спадає на думку, — каже Руді. — Я не знаю, за що я маю хвалити Господа.

— За гарне сонце, — пропонує Сузі.

— Мені це байдуже, — каже Руді.

— За твоїх батьків, — каже Тоні.

— Hi, за них ні, — відповідає Руді. — Тато поїхав, а мама завжди приходить пізно і має поганий настрій.

— За твою бабусю, — каже Яків.

— Hi, — заперечує Руді. — Вона в розпачі, бо так багато має клопотів зі мною. Вона постійно хоче, щоб я дав їй спокій.

— Слухай, не плач, — озивається Катерина. — Ми допоможемо тобі. Напиши: “Господи, Ти сотворив сімнадцять відтінків зеленого кольору, я хвалю Тебе за це!”

— Сімнадцять? — перепитує Руді.

— Я одного разу підрахувала — на лузі влітку, — каже Катерина, — щонайменше сімнадцять!

— Я теж тобі допоможу, — пропонує Яків. — Пиши: “Одна свиноматка може нагодувати молоком дванадцять маленьких поросят. Господи, хвалю Тебе за це!”

— Дванадцять? — перепитує Руді.

— У мене вдома є картина, — стверджує Яків.

Руді пише.

Тоні каже:

— Весною знову можна ходити без шапки. Господи, хвалимо Тебе за це!

— Це правда, — каже Руді. — Тепер я знаю далі сам!

Він пише: “Каті мені допомогла. Господи, хвалю Тебе за це! Яків і Тоні допомогли мені, Господи, хвалю
Тебе за це!” — Готово!

Руді сміється. Тоді питає:

— Справді дванадцять поросят?

Приходь сьогодні після обіду до мене додому, — каже Яків. — Я покажу тобі картину і ми зможемо перемалювати це тобі в зошит з релігії.

Назад

ОднаКнопка