19. Яків малює Різдвяну картину

Яків малює малюнки — подарунки на Різдво. Тітка Геллі хоче шопку з Дитятком Ісусом, осликом і волом. Дядько Фріц пастушків, які прямують до Виф­леєму.

Бабуся дуже хотіла Ангела, що обіймає щирим поглядом і каже: “Не бійтеся”.

Яків малює кружечок біля рота Ангела, в якому пи­ше: “Не бійтесь”. Потім він звертається до Катерини:

— Тепер я маю для кожного гарний подарунок!

— Тільки для Новонародженого ще ні! — відказує Ка­терина. — Для Ісуса! Адже на Різдво в Нього день народження. Отже, Йому обов’язково треба щось подарувати!

— Як ти думаєш, яку йому було б приемно отримати картину? — питається Яків.

— Кольорова і дуже гарна йому сподобалася б! — каже Катерина.

Яків бере чистий лист паперу. Він малює Христове дерево з багатьма свічками, іграшками та цукерками, загорнутими в папірці з торочками.

— Я допоможу тобі, — каже Катерина.

Вона малює цяточки і зірки на іграшках, а навколо кожної свічки жовте сяйво.

— Ось так, — каже вона. — Тепер віднеси Йому пода­рунок! Віднеси Йому до церкви!

Яків йде до церкви, але двері зачинено. Яків стоїть на вулиці і міркує, що йому робити. Картина з Христовим деревом тріпоче на вітрі, і Яків мусить тримати її обома руками. Якась старенька жінка зупиняється біля нього.

— Який радісний барвистий малюнок! — зауважує вона. — Це, напевно, Різдвяний подарунок?

— Так, — відказує Яків і подає малюнок старенькій. — Я дарую його Вам!

— О, ні. Це неможливо! — вигукує старенька. — Яка приємна несподіванка... Дякую!..

Яків біжить додому. Катерина вже чекає на нього.

— Ну? — питає Катерина.

— Деревце Ісусові дуже сподобалось, — каже Яків.

— Ти впевнений? — перепитує Катерина.

— Так, — стверджує Яків. — Він велів мені це передати!

Назад

ОднаКнопка