13. Прабабця

Яків відвідує свою прабабцю.

Прабабця лежить хвора.

Вона вже не може ходити. Болять ноги. І в’язати гачком теж більше не може. Болять і руки.

Але тримати кулаки за Якова, це вона може завжди, каже прабабця.

— Щоб ти мені тільки не померла, — наказує Яків. — Пообіцяй!

— Цього я не можу пообіцяти, — відповідає прабабця. — Але, якщо я помру, це не означатиме, що ти мене втратив. Я і на Небі думатиму про тебе. Тільки там мені краще буде, ніж тут. Біля Ісуса мене вже нічого не буде боліти. Біля Ісуса я буду сильна і радісна.

Яків замислився.

— Твоє стареньке лице нехай Він тобі збереже, — каже Яків. — Воно дуже гарне.

Назад

ОднаКнопка