12. Яків хоче в Африку

— Сьогодні, — говорить учитель релігії, затемнюючи класну кімнату, — я покажу вам фільм про місіонерів в Африці.

— Чудово, — каже Катерина. — Чи ми побачимо слонів?

— І джипи, які застрягають в болоті? — питає Яків. — І чаклуна, що хоче отруїти місіонера?

— А чи буде у фільмі, як місіонер на маленькому човні проноситься з шумом через водоспад, а внизу на нього чатують крокодили? — питає Руді.

— Ну годі, — бурмоче учитель.

— Не лякайтеся, — каже Катерина. — Він втече від крокодилів і наверне чаклуна.

Учитель сміється:

— Зачекайте. Потерпіть.У фільмі не з’являється жоден слон. Ми бачимо священика в солом’яному дірявому капелюсі, який копає криницю. Видно дітей, котрі з нової криниці беруть воду. Бачимо сестру-місіонерку в лікарні, що доглядає дітей, і матерів, які зі своїми вже здоровими дітьми йдуть до дому. Бачимо і чаклуна, який п’є пиво зі священиком і розмовляє, але жоден з них не отруює іншого і не навертає. Бачимо і джип, що застряг у багнюці (Нарешті, — говорить Яків), і як сестра пішки мандрує далі.

— Така змучена виглядає і моя мама, коли вона при­ходить з роботи, — розповідає Руді.

— Священик вже трохи покульгує, — констатує Сузі, — але коли він розмовляє з людьми, то обличчя його випромінює радість.

— Коли мої батьки стомлені, то вони переважно бур­чать, — каже Руді. — А ці двоє в фільмі не бурчать.

— Вони не мають права бути не в дусі, — пояснює співчутливо Катерина. — Вони повинні бути радісними. Інакше ніхто не повірить в їхню Благовість.

— Вони справді задоволені, — вигукує раптом Яків. — Придивпъся добре. Вони мають велике бажання бути в Африці. Мені здається, я теж хочу в Африку...

— Чим ти думаєш займатися в Африці? — питає Катерина на перерві.

— Допомагати людям, — відповідає Яків. — Копати криниці, будувати лікарні — мене дуже потребуватимуть. Все робитиму і при цьому буду задоволений і веселий, як і цеи священик.

— Кожному допомагатимеш? — питає Катерина. — Всюди?

— Кожному! — стверджує Яків. — Всюди!

— Гм, — міркує Катерина, — шкода, що ми не в Африці... А то сьогодні після обіду ти міг би зі мною готуватися до класної роботи з арифметики... і пофарбував би лавку на подвір’ї.

— Гм, — Яків у відповідь...

Пообідавши, він каже до своєї мами:

— Сьогодні після обіду йду до Каті!

— Що ти там робитимеш? — питає мама.

— Практикуватимуся, — пояснює Яків. — Готуватимуся до поїздки в Африку...

Назад

ОднаКнопка