Ісусові притчі

Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу” (Мт. 13, 35)

“Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх” (Пс. 78, 2)

“Без притчі не говорив Він їм, на самоті ж пояснював усе своїм учням” (Мр. 4, 34)

Для проповідування Божого Царства Ісуе вибрав саме притчі, бо вони — найкращий метод навчання. Чому? Як Він користується ним для досяг­нення своєї мети? Інші ізраїльські вчителі теж використовували притчі як дидактичний матеріал. Однак Ісус застосовує їх по-іншому.

У Його навчанні притчі самі є Благовістю, Доброю Новиною. Хто розуміє притчу, той приймає Слово, хто її не розуміє, відкидає його. Ісусові притчі ставлять людину перед вибором: або прийняти Ісуса, або відкинути Його.

Основна реакція тих, хто слухає притчу, повинна бути такою: “Це — правда! Це — дійсно так!”

Вихідна точка притчі — людина, слухач, а остаточне спрямування притчі — Триєдиний Бог, Його любов.

Слід звернути увагу на метод Ісуса в навчанні притчами. Дуже часто ми чуємо:

— “Хто з вас?” — це безпосереднє звертання до народу, що Його слухає.

— “До кого можу порівняти, хто є той слуга?”

— “Що вам здається?”

Часто притчу завершувало запитання: “Що зробить пан?” “Ви зро­зуміли ці речі?”

Спосіб навчання Ісуса не залишав байдужим нікого, Ісус не приймав пасивного слухання. Він провокував, спонукав до відгуку, зроджував на­дію. Часто Ісус завершував притчу, запрошуючи до конкретної дії. до змі­ни життя:

“Хто має вуха слухати, хай слухає”,

“Іди і роби так само!”

Слухач є полем, в яке щедро засівається зерно — Слово Боже. Той, хто слухає притчу, не може стояти край дороги і лише спостерігати за сіячем.

Притча сама по собі є навчанням, і в ній уже закладені релігійний, пси­хологічний і моральний аспекти, тому Ісус не дає в ній моральних вказівок. У притчах наводиться так багато прикладів, вони такі різноманітні в ви­світленні вартостей, що самі по собі є скарбницею життєвої мудрості, але мусять перейти через нашу свідомість, наповнити розумі серце, щоб стати живою проповіддю, євангелізувати і катехизувати. У цьому нам може допомогти такий спосіб пізнання притч, як їх інсценізація.

Назад

ОднаКнопка