Задля майбутнього

Жив багатий чоловік, який бажав творити добро. Одного разу він побачив, у яких жахливих умовах живе бідний тесля. Запросив багач теслю до себе і доручив йому збудувати гарний дім.

— Я хотів би, щоби він був прекрасний. Використовуй для роботи якнайкращі матеріали, запроси до роботи найкращих майстрів, не заощаджуй ні на чому.

Він також сказав, що від’їжджає в далеку подорож і сподівається, що коли повернеться, дім уже буде готовий. Тесля, поба­чивши, що має змогу добре заробити, економив увесь час на будівельних матеріалах, наймав за низьку плату поганих робітників, усякі недоробки замальовував фарбою, — одним словом, шахрував, як тільки і де тільки міг. Коли ж повернувся з подорожі багатий замовник, то тесля, віддаючи йому ключі від дому, сказав:

— Я робив так, як ти казав, і побудував дім, який ти собі бажав.

— Я дуже радий, — відповів багач і, віддаючи ключі теслі, промовив: — Ось тобі ключі. Вони тепер твої. Я наказав збудувати цей дім для тебе. То мій подарунок для тебе і твоєї рідні.

У наступні роки тесля жалкував, що так сам себе ошукав. Він постійно був змушений робити ремонт. «Коли б я знав, — думав тесля, — що будую дім для себе, то зробив би це якісно».

•••••

Молодий мужчина спостерігаючи, як його вісімдесятилітній сусід садив абрикосове дерево, запитав старого:

— Чи ви ще сподіваєтеся їсти з нього плоди? Старий, спираючись на лопату, відповів:

— Звісно, що ні. Я знаю, що не буду їсти плодів з цього дерева, але я ціле життя з великою охотою їв абрикоси з дерев, яких не садив. Таким чином я намагаюсь віддячити тим, хто посадив дерева для мене.

Назад

ОднаКнопка