Погляд у майбутнє

Вождь одного індіанського племені, яке отаборилося біля під­ніжжя гір, помирав. Він покликав своїх синів і сказав:

— Я вмираю, а один із вас стане моїм наступником, стане на чолі племені. Нехай кожен із вас вибереться на вершину нашої святої гори і принесе мені звідти щось красиве. Моїм наступником буде той, хто принесе найнезвичайніший подарунок.

Через декілька днів сини повернулися. Перший приніс батькові дуже рідкісну пречудову квітку, що росла на самій вершині. Другий приніс кольоровий, незвичайної краси гладкий камінчик, відполі­рований дощами і бурями. А третій не приніс нічого.

Він сказав батькові:

— Отче, я не приніс тобі нічого, що міг би показати. Вибравшись на вершину святої гори, я побачив з другої сторони прекрасні зелені пасовиська, озеро з кришталево чистою водою. Мене так зачарував цей краєвид і думка, що ми там могли б жити, що я не зміг нічого тобі принести.

Батько відповів на це:

— Ти, синку, будеш новим вождем нашого племені, тому що ти приніс мені щось найцінніше — перспективу на краще майбутнє.

Назад

ОднаКнопка