Пліткарство

Кілька священиків невеликого містечка ловили рибу, сидячи в човні. Однак риба не клювала, і тому вони завели між собою розмову.

Проповідуючи протягом багатьох років своїм прихожанам, що сповідь для душі є дуже корисною, вирішили перевірити її дію на собі — висповідатися взаємно у власних гріхах. Перший їз них сказав, що найбільшою своєю вадою вважає спосіб висловлю­вання: йому дуже важко утриматися від вживання час від часу невідповідних слів. Другий признався, що його вадою є матеріа­лізм — надто полюбляє гроші. Третій зізнався в азарті до ігор — від гольфу до футболу включно. Останній зі священиків, той, що сидів за стерном, повернув човна у напрямку до берега, і почав швидко веслувати. Один з його колег спитав:

— Куди ти так поспішаєш? Тим паче, що тепер твоя черга сповідатися.

Священик відповів:

— Так, але знаєте: мій гріх — це пліткарство. Я вже не можу дочекатися повернення додому.

Назад

ОднаКнопка