Необачність

Арон жив над рікою. Одного разу, повертаючись додому після важкої праці, він мріяв про те, що зробив би, коли б став багачем. Раптом спіткнувся об шкіряну торбу, яка, як йому здалося була заповнена камінцями. Арон підняв її і поча кидати по одному камін­цю у воду. «Якби я був багатим, — роздумував, — то купив би собі великий дім». Тоді кинув другий камінець, думаючи собі: «Мав би багато прислуги, багато доброго вина і всякої їжі». Так поволі він кидав камінці у воду, аж поки не залишився в нього один. Коли він взяв його в долоні, на камінець впав промінь сонця, що заходило, і камінчик почав переливатися різними кольорами.

Тоді Арон зрозумів, що в торбі були дорогоцінні камені — цілий скарб, які він необачно повикидав у воду, а його мрії про багате життя так і залишилися мріями.

Назад

ОднаКнопка