Молитва — це ключ

Одного разу заарештували чесного, але бідного золотаря за злочин, якого він насправді не вчинив. Його вкинули до головної в’язниці міста, яку пильно оберігала сторожа. Ніякі докази його невинності не могли переконати начальство в’язниці. Минали тижні, місяці, і одного дня під тюрму прийшла його дружина. Вона розповіла начальникові охорони і охоронцям, яким ревним і побож­ним є її чоловік, а тепер, не маючи ритуального хідничка для здійснення молитов, дуже переживає і мучиться. А тому попросила дозволу передати йому цей хідничок. Начальство, не вбачаючи в цьому ніякого порушення правил, дозволило. Тепер залотар роз­стеляв п’ять разів денно свій килимок і молився. Пройшло багато тижнів, і одного разу в’язень звернувся до сторожів:

— Я тут сиджу вже у вас багато місяців без жодної роботи. А я ж відомий золотар. Якби ви дозволили, щоб мені передали кілька простих інструментів і трохи металу, я б виготовив з нього чудові прикраси, які ви могли б продавати собі на базарі і мали б додаток до своєї нужденної платні. Я ж не прошу багато. Лише хочу зайняти чимось довгі години бездіяльності в тюрмі і боюсь, щоби не втра­тити вправності, сидячи так довго без роботи.

Охоронці, у яких платня дійсно була мізерна і вони бідували, погодились на пропозицію золотаря.

Так минали тижні і місяці. Коли ж одного разу вони принесли йому для роботи чергову порцію металу, то побачили, що в’язень-золотар зник, не зоставивши по собі жодного сліду. Невідомо було, як це йому вдалося.

Через деякий час заарештували справжнього злочинця, вин­ного у злочині, який приписували золотареві. Аж ось одного дня на міському базарі один з охоронців тюрми зустрів золотаря, колиш­нього в’язня. Він зразу розповів, що недавно заарештували справ­жнього злочинця, так що золотар може не боятися. Але охоронцеві було цікаво, як все-таки йому вдалося втекти з тюрми. І почув предивну історію.

Жінка золотаря розшукала головного архітектора, який проек­тував тюрму. Випросила в нього план коридорів і схеми замків. Потім всі ті схеми перенесла на хідничок. Коли її чоловік кожної днини по п’ять разів здійснював свої молитви, то врешті серед узорів килимка побачив ті схеми. Він зрозумів, що це підказка, як вибратися із тюрми. З металу, що залишився у нього після виготовлення біжутерії, золотар зробив потрібні ключі і таким чином ви­брався з тюрми.

Назад

ОднаКнопка