Коли забуваєш Бога

Павук снував у стодолі свою сітку. Він почав з довгої тонкої нитки, яку приклеїв до однієї з балок. Весь час прикріплений до неї, зіскакував з балки, щоб снувати згори вниз більше ниток, аж поки не дійшов до центру запланованої сітки. Після цього від середини павук почав снувати інші нитки, немов спиці в колесі, закріплюючи кінці тих ниток на стінці в різних точках. Нарешті виткав прекрасну сітку, з допомогою якої наловив багато великих і товстих комах. Він дуже розповнів, розлінився і загордів.

Якось, оглядаючи свою майстерно виткану сітку, павук запримітив одну довгу нитку, ту, яку зробив першою і закріпив на горіш­ній балці. Довго дивився на неї і сказав уголос:

— Цікаво, для чого ця нитка? Не можу зрозуміти, для чого я її ткав. На цю нитку нічого не ловиться.

І довго не думаючи, зірвав її. Раптом вся виткана ним конст­рукція впала. Павук забув, що саме ця одна нитка, прикріплена до горішньої балки, була тою основою, що тримала всю сітку.

Назад

ОднаКнопка