Каменяр

Був собі каменяр, дуже невдоволений своїм скромним життям. Одного дня, проходячи повз дім багатого купця, він побачив через відчинене вікно, як той у розкоші бенкетував зі своїми поважними гістьми. «Напевно, це дуже впливовий купець», — поду­мав каменяр. Побачене викликало в нього таку велику заздрість, що він також захотів стати великим купцем. Вже і миті не хотів жити як бідний каменяр.

На превелике своє здивування, каменяр раптом став купцем і почав жити в розкоші і мати владу, про яку раніше не міг навіть подумати. Ті ж, які були менше багаті, заздрили йому. Незабаром до їх міста завітав високий урядовець. Його несли на ношах у супроводі чисельної прислуги і солдатів, які били в барабани. Всі, бідний чи багатий, мусили низько кланятися урядовцю.

«Такий урядовець є дуже могутньою людиною, — подумав колишній каменяр. — Хочу стати урядовцем».

І тут же став ним. І його також носили на ношах.

Одного гарячого літнього дня новоспеченому урядовцеві стало погано в нагрітих ношах. Він подивився на небо і побачив сонце, яке припікало і не рахувалося з ніякими урядовцями.

«Сонце, напевно, могутніше, — подумав він. — Хочу стати сонцем».

І він став сонцем, і світив кожному, як хотів. Тим часом з’явилася величезна хмара між ним і землею, і його проміння вже не могло досягнути землі.

«Та хмара має, напевно, величезну силу, — подумав. — Хочу стати хмарою».

І став хмарою. Але незабаром зауважив, одначе, що його несе якась невидима сила, і зрозумів, що це вітер.

«О, вітер, мабуть, найсильніший, — подумав він. — Хочу стати вітром».

І став вітром. Але через деякий час, коли почав дути з усієї сили, натрапив на щось, що не хотіло йому піддатися, незважаючи на велетенські зусилля. Це була величезна кам’яна брила.

«Такий камінь, напевно, ніхто не зрушить, — подумав. — Хочу стати каменем».

І став він каменем, найбільшим на землі. Але раптом почув удари молотка, що вбивав клин у кам’яний моноліт. І відчув, що починає змінюватися.

«Невже може бути щось потужніше за мене?» — подумав він. Озирнувся і на обрії побачив постать каменяра.

Назад

ОднаКнопка