Довірся Богові

Рятуючи своїх прихожан від повені, яка трапилась у його парохії, священик сміливо ввійшов у ріку. Вода все прибувала, і вже сягала йому по пояс. А він продовжував рятувати. Тут нарешті наблизився човен. З нього вигукнули:

— Отче, сідайте в човен, ми вам допоможемо вибратися.

Священик відповів:

— Заберіть радше цю жінку і цього мужчину.

Потерпілі видряпались в човен, а священик залишився в річці.

Вода все прибувала. Тут показалася з води нещасна мати, яка тримала на витягнених руках двох дітей. Священик старався допо­могти жінці. Коли з рятувального човна, що саме наближався, вигукнули:

— Ми тут, ми приїхали вас рятувати!

Священик відповів:

— Рятуйте тих бідних людей, а мене врятує Господь.

Врешті вода піднялася настільки, що закрила його з головою і він потонув.

Перед ворітьми раю священика зустрів святий Петро, який привів його перед обличчя Всевишнього. Священик звернувся до Бога:

— Господи, я завжди жив згідно з Твоїми законами, годував і голодних, помагав бездомним, проводив час у молитвах, навертав людей до віри в Тебе. Скажи, о Господи, чому Ти мене не врятував під повені?

Господь відповів:

— Не звинувачуй мене. Я зробив все, щоби тебе врятувати. Чи ж не приїздили по тебе два рази човни?

Назад

ОднаКнопка