Реколекції для катехитів - «Чудова прогулянка» у домі Божого Слова

«Мій сину… Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого»(Сир. 14,14)

Три чудових Божих днини мали півсотні катехитів Самбірсько – Дрогобицької єпархії, перебуваючи на реколекціях у м. Дрогобич, в будинку «Самарянин».  Мимоволі хочеться сказати, що там «Мудрість собі дім збудувала». Разом із провідником о. Миколою Витівським ми багато розважали над словом «Дім». Саме це слово було ключовим у багатьох євангельських подіях, над якими ми розважали. «Чутка пішла, що Він у домі…  розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений…».

«І коли він увійшов у дім, сліпці приступили до нього…».

Саме із дому, в якому був Ісус, паралітик повернувся до «свого дому» своїми ногами, а двоє сліпців - зрячими.

 Відповідно до єврейської традиції, усе міститься у своєму початку. Квінтесенція книги міститься в її першому розділі, першому вірші того розділу, першому слові й першій літері. Тому це не випадково, що Біблія розпочинається від літери бет - «дім».

Таким домом, у якому перебуває Ісус, є Біблія: «Незважаючи на те, як можуть різнитися між собою книги, з яких вона складається, Біблія - це одне ціле, через єдність Божого задуму, центром і серцем якого є Ісус Христос».

Оріген порівнює Біблію до великого будинку - палацу, де є багато кімнат, коридорів. Так у Біблії є багато книг, розділів, віршів. Вхід до однієї кімнати пролягає через  коридор чи іншу кімнату: щоб збагнути один фрагмент Слова Божого, потрібно зазирнути в інший. 
Тож три дні ми мали «чудову прогулянку» домом Божого Слова.

«Сиділи у стіп Ісуса», уважно слухаючи та розважаючи над «Євангелією дитинства Ісуса». Адже ці реколекції були духовним приготуванням до БОЖЕСТВЕННИХ ВІДВІДИН: «І Слово стало тілом і замешкало між нами…» (Йн. 1, 14)

«Щоб по-справжньому нести іншим цю Різдвяну радість, бути апостолом («післаним»), треба перше бути учнем і жодним чином не навпаки», - неодноразово наголошував отець – реколектант.

На початку Євангелія Лука представляє нам особу Івана Хрестителя. Для катехита, як рівно ж і для священика, місія Івана є дуже важливою і повчальною – вказати на Месію, привести своїх учнів до Нього, а не до себе.

Першими гостями Новонародженого Дитяти були пастушки – прості, не спотворені пихою людські серця. Потім прибули троє мудреців, яких привели глибока мудрість і вміння відчитувати знаки. Тільки велика простота й велика мудрість знайшли дорогу до стаєнки. Бо тільки вони дві – мудрість і простота – можуть схилитися низько.

Пройшовши шляхами пастушків і мудреців, духовно відновившись, ми повернулися до «свого дому», набравшись добра у «домі, в якому перебуває Ісус». Папа Франциск відмічає, що «добро завжди прагне поширюватися».

Дуже хочеться вірити, що результати цієї зустрічі будуть плодотворними і ми зуміємо перетворити наші «скарби» на «дари» за прикладом східних мудреців.
Після таких реколекцій дійсно виникає бажання «повертатися іншою дорогою», не Іродовою, та змінювати світ на кращий. А щоб його змінити, мати Тереза дає пораду: «Повертайся додому і люби свою родину». Родиною для катехита є всі, до кого ми післані, хто потребує благої вісті, чи просто доброго людського слова.

 «Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре - ще краще, ніж дарунок. Чи не бачиш, що слово - над добрий дарунок? Але й те, і те - в благодатного мужа». (Сир. 18, 16-17).

Тому хочемо дарувати слово подяки за такий дарунок для катехитів: нашому головному катехитові єпархії – Владиці Ярославу, Катехитичній комісії за добру організацію, зокрема о. Миколі за глибоку і безцінну науку, за простоту і мудрість.
Усі прямуймо до Вифлеєму, до «Дому хліба», де прийшов у світ «ХЛІБ ЖИТТЯ».

Учасники реколекцій

За матеріалами сайту Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Назад

ОднаКнопка