Молодь Київської архиєпархії у Запоріжжі організувала Курси Аніматорів

10 березня 2018 року, молодь з різних частин Центральної та Південно-Східної України з’їхалася до Запоріжжя на чергову зустріч Курсів Аніматорів. Захід організувала молодь Київської архиєпархії.

Провели курси з благословення Преосвященного владики Степана (Менька), Екзарха Донецького, та за підтримки Центру Академічного Душпастирства Київської архиєпархії УГКЦ. Учасниками вишколу стали загалом 60 юнаків і дівчат з Дніпропетровської та Запорізької областей. Вже вдруге молодь збиралася у монастирі сестер Василіянок, а відтак у БФ «Карітас-Запоріжжя», з метою навчитися теоретичних і духовних засад, а заодно здобути практичні навички праці з дітьми та молоддю у позашкільний час. Як повідомляють організатори заходу студентська молодь ЦАД з Києва та Кам’янського, з радістю приїхали до Запоріжжя, аби і цього разу поділитися своїми знаннями, навиками, салезіянським аніматорським досвідом праці з дітьми та молоддю, та передати дух натхнення і радості, якого кожен черпає у Бозі: «Вже після першої зустрічі 28 жовтня 2017 року, кожен з учасників здобув тут багато друзів, до яких хотілося повернутися ще раз», – йдеться в повідомлення.

Розпочали захід Божественною Літургією, яку у каплиці монастиря сестер Василіянок, очолив Владика Степан. Архиєрей у своєму слові привітав молодь та звернувся до неї із щирим батьківським словом. Владика пригадав свої юнацькі роки життя, своїх наставників та вчителів, тих священиків у підпіллі, приклад і вчинки, яких були будуючими для молоді, що гуртувалася навколо них, і які лишилися фундаментальними до тепер. Ось тому так важливо, аби наше життя було заохоченням та прикладом для інших: «Ми покликані, як Самарянка свого часу, повернутися до свого буденного середовища, аби звістити й іншим про ту криницю, про те джерело води живої, яким є сам Ісус Христос», – зазначив владика. Відтак він закликав, щоб тогоденні лекції були не лише основою теоретичних знань, але й стали потім корисними для застосовування цих знань на практиці: «Адже – це теорія. А практика – це коли ви особисто зустрінетеся в житті з різними спокусами. І тоді доведеться увесь цей багаж, усе чого ви навчилися і набули, цю мораль приміняти у житті. І тоді потрібно буде мати силу у час, коли є більше свободи, та водночас і вседозволеності, щоб встояти у житті. І коли стикнемося із гріхом – не боятися попросити у Бога допомоги», – наголосив єпископ. Підсумовуючи, владика побажав кожному із учасників ставати моральними авторитетами для інших та особистої святості.

Навчання продовжилося теоретичними лекціями. Відтак, під час лекції з Педагогіки розглянули концепцію запобіжної системи виховання у святого Івана Боско (відомого італійського педагога ХІХ ст.). Вивчаючи Ігрологію учасники розглянули правила та особливості проведення ігор у закритому просторі. Натомість під час лекції з Психології розглянули суть самооцінки особистості. Не бракувало також і практики – ігор та гуртків.

Наприкінці, о. Олександр Богомаз з Мелітополя в цікавий та інтерактивний спосіб роздумав з учасниками курсів над тим, яким має бути аніматор і для чого це потрібно: «Аніматор має поєднувати в собі риси дуже багатьох професій – вихователя, психолога, керівника. Окрім цього надзвичайно важливим є те, аби у всій цій діяльності, своїм способом життя і поведінки, надихати інших, допомагати їм зростати та змінюватися, щоб ставати кращими. «Грайте, бавтеся, та не грішіть» – таким було гасло св. Івана Боско у вихованні молоді. У цьому дусі прагнемо жити і ми», – наголосив душпастир.

За матеріалами сайту Київської архиєпархії

Назад

ОднаКнопка