5 тез радості від отця Тихона Сергія Кульбаки

 «Радість – всесвіту пружина, радість – творчості душа…»
Шиллер

Як радіти у буремний час війни, повсякденних клопотів і дедлайнів? Саме цій темі був присвячений інтелектуальний майданчик під час фестивалю «Святкуймо Воскресіння разом». Ми підготували список порад від отця Тихона Сергія Кульбаки, які здатні принести радість у життя кожної людини.

 – Бог є джерелом радості і Він хоче, щоб ми раділи. Коли ми говоримо «Христос Воскрес!», то проголошуємо свою віру. Є дуже цікава традиція, яка існує у Храмі Гробу Господнього. Пілігрими, які прибувають до цього особливого місця, у будь-який день року, навіть на Різдво, коли виходять із Кувуклії, а там стоїть величезний натовп людей, завжди повинні сказати «Христос Воскрес!». Це означає: я був там і побачив – Гріб є порожній.

Таким чином ми проголошуємо, що Воскресіння сталося. І Першоджерело, яке ми повинні віднайти у цьому світі, – це Христос, який через своє Воскресіння дає нам радість і надію. І, напевно, у цілому світі немає християнина, який би при цих словах «Христос Воскрес!» не посміхнувся і не зрадів серцем. І якщо ми запитуємо, де ж знайти оцю радість у непростому світі, то це перш за все Христос. І у Святому Письмі тема радості дуже і дуже поширена.

Радість – інфекційна. Я не знаю, чи звертали Ви увагу на обличчя людей під час Служби Божої. У мене під час відправи є змога іноді бачити обличчя парафіян. І часто вираз на них понурий, а це – катастрофа. Бо «Радійте у Господі завсіди, і знову кажу: радійте!» – проголошує Святий апостол Павло. І Христос каже «Це я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!» Коли ми виходимо із літургії, можливо ,радість є присутньою у нашому серці, але вона не відображається на обличчі і на нашій поведінці. І це сумно. Християни розучилися радіти і демонструвати радість. А радість – інфекційна, то її головна особливість.

Друге і феноменальне джерело радості після Бога – це людина.

Потрібно просто правильно спілкуватися одне з одним, щоб заряджати цією радістю. Обираючи з усіх людей, які нас оточують, найголовнішою радістю є ми самі. І потім ми вже можемо бути радістю для інших людей. Бог хоче, щоб ми були радісними і не ходили сумними. Аби долали сум у цьому світі з допомогою радості. І відповідь дуже проста: «Христос, я і мої оточуючі». І ці три особи мали би бути для нас джерелом нескінченної потіхи, але це джерело потрібно постійно шукати. І іноді доводиться багато попрацювати. Тільки за цієї умови можемо віднайти його.

Прості правила радості з точки зору психології.

*Проаналізуй свої стосунки з Богом.Якими є мої стосунки з Господом? Чи я готовий прийняти від Нього радість? Бог постійно хоче ділитися з нами радістю і запалювати нас. Дуже важливо, щоб у цих стосунках «Я і Бог» ми прагнули отриману радість імплементувати у своє власне життя. Рука Христа простягнута до нас, а наша у відповідь може бути не простягнутою.

*Відповідальність. Ми мусимо усвідомити,що тільки ми відповідальні за те, чи буде радість присутньою у нашому житті. За це не несуть відповідальності ні мама, ні тато, ні школа, ні Церква, ні Шевченківський гай, ні нічний клуб. Тільки від мене залежить, чи буду я радіти.

*Ефект літака. У літаку завжди є кисневі маски і якщо Ви подорожуєте разом із дитиною, то згідно з інструкцією потрібно перш за все одягнути маску на себе, а тоді вже на дитину і тільки так Ви зможете подбати про Вас обох. Це є перефразом заповіді Христа «Полюби ближнього свого, як самого себе».

*Досягнення. Іноді коли до мене на сповідь приходять люди, то переважно мова йде про негатив. І я запитую «А що у Вас позитивного сталося з часу минулої сповіді?». І часто люди не знають, що сказати, але поволі пригадують, що щось хороше таки траплялося, відбувся певний розвиток. Кожен з нас має кожного дня певні досягнення. Треба у той момент сказати собі: «Я молодець».

*Шукай доброго. Коли нам здається, що наше життя є чорним і безрадісним, там можна знайти речі, які могли би нас тішити. Є чудова книжка і фільм «Поліанна». Це приклад дівчинки, яка була сиротою і жила у екстремальних умовах, але завжди зберігала радість. Вона казала: «Навіть якщо ти зламав ногу – радій, бо ти не зламав дві».

5. Що робити, аби відчути радість прямо зараз.

Перший крок – це молитва до Бога. І можливо пригадуєте, колись популярною була акція, коли люди ходили з плакатом «Обійми мене»? Обійми – найпростіший інструмент отримання радості. Попросіть когось, щоб Вас обійняли. Не соромтесь, або самі когось обійміть.

Підготувала: Оксана Бабенко

За матеріалами сайту Духовна Велич Львова


Назад

ОднаКнопка