10 простих істин Кароля Войтили

Він був звичайною людиною і водночас Титаном Віри. Здається, що у грудях цього чоловіка билися мільярди сердець. Його непереможний дух став прикладом для багатьох християн і засвідчив, що сила Божа не має меж, а Його Любов – непідвладна часові та кордонам. Іван Павло II… 

Людина, патріот, Папа Римський, а тепер – Святий… Він був справжнім даром Христовим у найбільш кривавому та жорстокому столітті. «Часи, в які ми живемо, невимовно важкі та неспокійні. Важкою також і набряклою, притаманним для цих часів випробуванням, стала дорога Церкви, як Вірних, так і Пастирів. У деяких країнах (як, скажімо, у тій, про яку я читав під час реколекцій) Церква перебуває у добі такого переслідування, яке нічим не поступається першим століттям, ба навіть перевищує їх мірою безоглядності й ненависті. Sanguis Martyrum — semen Christianorum (Кров Мучеників — насіння християн). А поза тим — стільки людей гинуть безневинно, бодай і в тій країні, в якій ми живемо…», – з цих слів Понтифіка можемо побачити, що він розумів, наскільки великими є страждання світу, але знав – що Бог ніколи нас не залишить. Тому хочу поділитися з вами тими настановами, на які мене надихнула унікальна постать Кароля Войтили.

1. Любити цей недосконалий світ. Звісно, наше життя сповнене безлічі перепон і тривог, злих людей, фальшивих друзів і оманливого кохання. Проте, щирих людей більше. Іноді, на жаль, ми цього не помічаємо.

2. Думати про майбутнє, але не забувати цінувати кожен день. Якщо ви меланхолік, схильний до депресій (як і я  ), то розумієте, наскільки важко це зробити, проте часом одна випадкова усмішка може розфарбувати сірі будні у всі кольори веселки.

3. Не соромитися себе. Кожен з нас хотів би бути гарнішим, розумнішим, вищим тощо. Але не слід забувати про свою неперевершену унікальність, несхожість до інших. Це ще раз доводить, що Бог ніколи не повторюється, створюючи свої шедеври.

4. Сміливо йти до мети. Справді легендарний Понтифік розумів, що часом життя ставить перед нами такі бар’єри, які важко обійти чи перестрибнути. Але зупинятися – теж не вихід, тому не варто бути похмурими фаталістами, слід ставати режисерами власного життя.

5. Сила молитви руйнує всі стереотипи. Святий Іван Павло II вірив і знав, що молитва – це не якийсь міфічний, надуманий, а навпаки, найбільш дієвий, особистісний діалог з Богом. Не важливо, якщо ти не знаєш всіх молитов на пам’ять, головне – відкрити своє серце для цієї розмови.

6. Не відступати перед своїми страхами. Папа Римський часто говорив: «Не бійтеся!». Мені здається, він мав на увазі, не лякатися своєї наївності, свого тепла, не тривожитися через те, що вороги можуть знищити тебе через те, що ти не бачиш зла. А просто ігнорувати всі вигадані забобони, йдучи назустріч Христові. Наприкінці свого земного життя він важко хворів, але з гідністю пережив цей час, не дозволивши фізичному недугові зламати свій дух, він не скорився перед болем і навіть перед смертю.

7. Цінувати мистецтво. Є речі тимчасові, модні, на перший погляд, надзвичайно гарні. Проте, їхня цінність – як міраж. Натомість, класична музика, театральне мистецтво, поезія, загадки філософії перетворюють один момент на вічність.

8. Ніколи не забувати, хто ми насправді. Незважаючи на те, що Кароль Войтила був людиною, яка стала Папою, він не переставав бути трохи дитиною, трохи юнаком-мрійником, трохи заклопотаним дорослим чоловіком. Він теж розчаровувався, але не опускав рук на межі лиха. Багато дослідників, священнослужителів намагаються зрозуміти: в чому секрет Кароля? Думаю, велич його особистості полягає у гуманному ставленні до людей, толерантності, непереборній вірі в Бога, спраглості до знань, любові до природи. А ще – Папа Іван Павло II завжди залишався Каролем, хлопцем, який багато втратив на своєму шляху, але який змінив цілий світ своїм теплом і турботою, щоденним двобоєм зі злом за душі людей.

9. Бути патріотом цілого світу і насамперед своєї країни. Іван Павло II любив всі країни, всіх людей, захоплювався різними традиціями і культурами. Але Польща завжди залишалася для нього цілющою землею, істинним скарбом серця, реальністю та мрією, яка дарувала крила.

10. Любов – непереможна. Переживши смерть близьких, війну, протистояння безбожному атеїстичному радянському режимові, Папа – Символ Надії, зрозумів, що тільки Любов має право вигадувати свої закони, змінювати нас, надихати на подвиги і на вчинки, гідні захоплення. Тільки Любов – єдине пояснення, єдине виправдання, єдина мета і єдина дорога. Вони неможлива без Божої ласки і без людської довіри Всевишньому.

Лідія Батіг

За матеріалами сайту Духовна велич Львова


Назад

ОднаКнопка