Сценарій свята до дня матері

“Матусенько, голубонько, благословенна тричі будь”

Взято з: www.cerkvaimisija.com.ua
Лідія Данильчук, методист міського Будинку культури (м. Болехів).

Сцена святково прибрана. Звучить тиха, ніжна мелодія. На сцену заходять ведучі.

Ведуча:
Мама, мати, матуся! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним ми звертаємось до найближчої.

Ведучий:
Найдорожчої.

Ведуча:
Найріднішої.

Ведучий:
Найдобрішої.

Ведуча:
Наймилішої для нас людини, людини з прекрасним і гордим іменем — Мати! Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах. Материнська ласка гріє нас крізь усе життя. Любов до матері — це святе почуття. Немає вищої любові за материнську. Там, де ступає матуся, здається, стає тепліше, піднімаються трави, розцвітають квіти, радісно щебечуть пташки. По-особливому дерева там ростуть, опустивши свої віти до матінки-землі, віддаючи данину шани і поваги. А інші здіймають віти до сонця, ніби прославляючи ім’я Матері!

Можна у світі чимало зробити:
Зиму на літо перетворити.
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами —
В світі усе починається з МАМИ!

Ведучий:
Мати — тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини, це вона в хвилини небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб жилось їй краще. Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров’я. Материнська любов не знає страху, сумнівів розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею. Мати — захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки. Тож будьмо гідні материнської любові і пронесімо через усе своє життя це ніжне і прекрасне слово "Мама".

Мужнієм ми, всьому приходить час,
Та з юних літ і до самого скону
Із биттям серця вічно б’ється в нас
Народжене любов’ю слово "Мама"!

Музика повільно затихає. Пісня “Рідна мати моя” (Муз. П.Майбороди, сл. А.Малишка). На сцену виходять маленькі діти з квітами, малюнками, подарунками.

Хлопчик:
Твоє, матусю дорога,
Святкуєм нині свято.
Зібралась разом дітвора,
Пісень і радощів багато.

Дівчинка:
Над усіх, над все на світі
Матінку кохаю.
І в оце велике свято
Матусю вітаю!

Хлопчик:
Що те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Це ж матуся в нашій хаті:
Така добра й ясна.

Дівчинка:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя.

Хлопчик:
Мамо, зоря наша ясна,
Нині Ваше свято.
Цілий рік у вас, матусю,
Праці так багато.

Дівчинка:
Вічно ви про нас в турботі:
В білий день і в ночі.
Бережуть нас від тривоги
Материні очі.

Хлопчик:
Наша мама стіл накрила,
Напекла і наварила,
Скільки страв смачних,
Що не з’їсти їх усіх.

Дівчинка:
Залишилося ще й на ранок,
Із вечері на сніданок.
Ми сказали коротко:
“Наша мама золото”.

Хлопчик:
Ми до маминого свята
Готувалися завзято.
Ми малюнки малювали,
Ми дарунки готували
Власними руками.
Кожен сам для мами.

Дівчинка:
Сьогодні щасливі діти
Вручають дарунки і квіти,
І кажуть вам щире слово:

Всі:
Матусі! Будьте здорові!

Діти виконують пісню про маму. Тоді сходять в зал, вітають своїх мам, дарують квіти і подарунки.

Читець Хлопчик:
Є в мене найкраща на світі матуся.
За неї до тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До тебе, небесна Ісусова ненька.
Благаю у тебе дрібними словами
Опіки та ласки у рідної мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ той, у люди,
Щоб ними раділа, пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, царице, на сонячнім троні.

Пісня “Виростеш ти, сину” (Муз. А.Шашкевича. сл. В.Симоненка).

Ведучий:
Якби ви тільки знали, як мало потрібно матері для щастя. Щоб ви були здорові, щоб не скупилися на добрі, ніжні слова, щоб цілували матусю не тільки в дні свят, а завжди, коли зустрічаєтесь з нею. Пам’ятайте, скільки б людині не було — 5 чи 50, їй завжди потрібна мама. І як би не склалася ваша доля, знайте, материнське серце завжди болить за вами.

Ведуча:
Як би ви далеко чи близько не були, ви завжди повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть з нами, підтримують нас у години радості і печалі. Тож цінуйте матерів своїх. Оберігайте їх від злих очей, необдуманих вчинків. Будьте з ними завжди.

Ведучий:
Мамо! Хай буде світлим кожен твій день. Кожна хвилина. Бо ти не тільки нас породила. Своєю безмежною любов’ю ти навчила нас бути відданими, працелюбними, добрими, милосердними. І не зникне благородство, людяність, поки на світі є матері.

Ведуча:
Пірнаю в глибини, як в пам’ять життя,
І згадую руки матусині милі,
Бо мама — найвищі святі почуття,
Яких вже ніхто замінити не в силі.

Ведучий:
Життя перед нею схиляє чоло,
Вона передчасно сивіє.
Матуся — це тепле, чарівне крило,
Що в холод шалений зігріє.

Ведуча:
Дарує дитині літа молоді,
Черпає від нього собі насолоду,
Бо мама незрадна в добрі і біді,
Продовження нашого щастя і роду!

Пісня “Мамина вишня” (Муз. А.Пашкевича, сл. Д.Луценка).
Пісня “Росте черешня в мами на городі” (Муз. А.Горчинського, сл. М.Лукова).

Диктор:
Не сумуй, дорогенька,
Що піввіку прожито,
Що на скроні лягла сивина,
Ти для нас найдорожча у світі,
Ти для нас. як і сонце одна,
Як добре нам бачити й знати,
І вірити друзі весь час.
Що кращого слова, як мати,
Немає у світі для нас.
Вона, мов зоря світанкова,
Хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.

Пісня “Мамина коса” (Муз. В.Хорта, сл. І. Чернецького).
Пісня “Чорнобривці” (Муз. В.Верменича. сл. М.Сингаївського).

Ведучий:
На щастя, на здоров’я, на довгий вік дарувала мати вишиту сорочку. Дарувала не будь-кому, а дитині, братові, чоловікові. Коли син вирушав у далекі мандри, просив свою неньку вишити сорочку. Вона нагадувала йому про рідну домівку, теплі мамині руки, захищала і оберігала від лиха.

Хлопчик:
Мама вишила мені квітами сорочку.
Квіти гарні весняні —
На вдягай, синочку.
В нитці сонце золоте.
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обійму
Я свою матусю.

Пісня “Світлиця” (Муз. І.Білозір. сл. Б. Стельмаха).
Пісня “Два кольори” (Муз. О.Білаши. сл. Д.Павличка).

Ведуча:
Мудрість народу слово “Мати” поставила поруч із великим словом Мати Господня — Пречиста Діва Марія. Сьогодні в день світлого свята похвалу, поклін і честь віддаймо найкращій з людей. Ти у красі своїй небесній, як Великодня писанка у веселці барв. Прости своїх дітей вірних і невірних, прийми блудних синів і дочок і благослови всіх материнською любов’ю.

Пречиста Діво, о наша мати,
Всі ми приходим тебе вітати,
Бо нині свято в кожній родині,
У кожному домі, у кожній хатині.

Ведучий:
Божу Матір величаймо, долі кращої бажаймо собі й для дітей, на завтрашній день. Мати Господнього Сина, Діва Пресвята, тримай нас в опіці, захисти від зла. Ми діти твої, нас багато у святій твоїй оселі. Тому й приймаємо твоє благословення, як Божу благодать на все життя. Є у кожного у серці і буде жити Божа Мати, наша ненька Мати всього світу.

Дівчинка:
О Мати Божа, Мати єдина,
І в тебе була люба дитина,
Ти свого сина ревно любила,
До свого серця щиро тулила.
Тобі, о Мати, найкраще знати.
Чим для дитини є рідна мати.
Чим для дитини є серце материне,
Добре, зичливе, щире і вірне.
Тому до тебе шлю мольби щирі:
Дай нашим мамам прожити в мирі,
Дай їм здоров’я і дай їм сили,
Щоб з нас потіхи й слави дожили!

Пісня “Молитва” (Муз. Є.Боднаренка, сл. А.Кох).
Пісня “Мати Божа” (Сл. Б. Гірського, муз. В.Кочержука).

Ведуча:
Сьогодні на нашому святі присутні дуже почесні гості. Це молоді, красиві, любі наші бабусі. Яке ніжне, лагідне пестливе це слово. І ми, онуки, мабуть, у двічі дорожчі за дітей. Бо правду кажуть в народі: діти — це діти, а онуки — це справжні діти. Тож, любі, дорогі наші, милі бабусі, щиро вітаємо Вас із цим світлим материнським святом. Добра Вам, щастя, довгих років життя, терпіння та любові до своїх дітей та онуків. І хай ця любов повернеться до Вас сторицею.

Хлопчик:
Сьогодні ми вітаємо бабусь,
Без них нелегко жити,
Я всім бабусям поклонюсь,
Всім дарую квіти.

Дівчинка:
Дай бабусю поцілую
Сивину твого волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.

Хлопчик:
Над усе, над все на світі
Я бабусеньку кохаю.
А в оце велике свято
Гараздом вітаю.

Дівчинка:
Без журби та у здоров’ї
Жити, дай Вам Боже.
А віддячити бабусі
Бог мені поможе.

Звучать музичні вітання бабусям. Всі учасники святкового концерту виходять на сцену.

Ведуча:
Дорогі наші матері, ми ще і ще раз від усього серця вітаємо Вас з цим прекрасним весняним святом — Днем Матері.

Ведучий:
Бажаємо Вам добра і здійснення сонячних материнських мрій і надій. Радості Вам безмеж, вдячності від дітей, синівської любові і тепла. Хай Бог Вам дає сили та спокою, щасливої долі на рідній землі, здоров’я на довгі літа.

Ведуча:
Любі матусі, хай сива зозуля
Ще років багато Вам накує.
Щастя, здоров’я усім ми бажаєм,
Хай не старіє серденько твоє.

Ведучий:
Хай в житі Вам радість буде,
Процвітайте, як той цвіт,
Дай же, Боже, нашим ненькам
Многих, довгих і щасливих літ.

Всі учасники свята виконують “Многая літа”.

 

Свято матері

Взято з: tcvit.org.ua

1 Ведучий:
Мати, мама, матуся, неня — такими високими словами величаємо жінку — матір. Скільки спогадів і тепла таїть у собі це магічне слово. Цим словом ми називаємо найдорожчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу нам людину.
І кожного, від немовляти і до глибокої старості, образ матері супроводжує через ціле життя. Мати навчила нас бути мудрими, добрими, навчила жити, вірити, любити і надіятися.

2 Ведучий:
— Яке найкраще слово в світі?, — раз мудрий хтось питав людей.
— “Здоров’я”, — відповів так хворий.
— Ні, “молодість”! — ставав старий...
— Найкраще “хліб”! — жебрак говорить.
— “Побіда”, — відповів стрілець.
— Найкраще “воля”! — рік невільник.
— Ні, “правда”! — обстоював мудрець.
Аж тут з куточка обізвавсь сирітка, ще малий хлопчак:
— Найкраще слово в світі: “Мама!”
І всі сказали: “Мама”...! Так...!”

1 Ведучий:
“Мама”! Найдорожче слово в світі! Де б не був ти, що б ти не робив, назавжди вона твій шлях освітить ніжним серцем, відданим тобі.

РУКИ МАТЕРІ!
О руки ті!
Вони вночі не сплять,
Оберігаючи рожевий сон дитяти.
З віків у вічність проліта земля,
Нас на руках тримаючи, як мати.
З чужих країв вертаючи домів
Після далеких мандрів і розлуки,
Цілуймо руки наших матерів,
Натруджені, сумні, ласкаві руки.
Ці руки пестили, варили і пекли,
І сорочки нам шили й вишивали,
І підкидали в небо нас малих,
Щоб і в житті так високо літали,
Мов ластів’ята, лаштуючи в політ.
В любистковому літеплі купали.
І прикіпали руки до воріт,
Коли між люди вперше випускали.
Ніщо не вічне — вічні матері...
Уже й тоді, як нікому стрічати...
Допоки сонце сяє угорі,
Вона живе — многостраждальна мати.

1 учень:
У нас у городі зацвіли лелії —
Із них я найкращу зірву для Марії,
Бо вона — пречиста, повна благодати,
Матінка Ісуса, твоя й моя мати.

2 учень:
О свята ненько, чиста леліє,
В тобі спасіння, наша надіє!
Охороняй нас від зла, маленьких,
Пригорни в ласці душа чистенькі.

1 учень:
Є немало мам у світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша —
Хто така? Скажу вам я —
Рідна матінка моя.

2 учень:
Я прокидаюся рано —
І зразу, хоч ще не встаю, 
Тільки спросоння погляну —
Бачу матусю свою.

3 учень:
Мати — досвітня пташина, 
Здосвітку вік не зімкне, 
Ходить по хаті навшпиньки, 
Щоб не збудити мене.

4 учень:
Мати — то сонечко рідне, 
Сонечко ясне, земне, 
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.

5 учень:
Ще в колисці немовля
Слово “мама” вимовля —
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові.

6 учень:
“Мати”, “матінка”, “матуся”
Називаю тебе я, 
Рідно ненечко моя!

 

Мамо рідна, хай святиться ім’я твоє

Взято з: http://www.ukrlit.vn.ua
Л. Качурівська, учитель-методист (Київська обл.)

Як добре нам жити і знати,
Вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мама,
Немає у світі для нас.

Воно, мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.

Із ним веселіше нам жити,
Бо матір’ю в ріднім краю
Назвали дорослі і діти
Вітчизну любиму свою.

Ведуча.
Мама, мамочка, матуся... Скільки ніжності, тепла і любові у цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча, найрідніша.
У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить свято Матері.

Ведучий.
У кожній країні свято Матері відзначають давно. Щасливі ми, що воно прийшло, нарешті, і на нашу землю. Хай вічно живуть наші мами, а ми, діти, завжди залишатимемося перед ними в боргу.
Мама — основа всіх основ. Вона народжує і виховує дитину, плекає, оберігає від біди і горя. Мама турбується увесь вік за дитину, проймається її болем на відстані.

Звучить пісня “Мати, наша мати”.

Ведуча.
Слово “мама” росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна рука. Зі звуку-сльозинки народжується на світ святе слово “мама”, яке вимовляє дитина. Але цю мить не вловити, як і не вловити того дня, коли вперше над колискою нахилилась мати. Це мить і це вічність, бо мама живе з нами вічно.

Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла,
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.

Я часто ночами згадую знов
Дитинства сполохану казку.
Спасибі вам, мамо.
Спасибі вам, мамо, за вічну любов
І щедру незміряну ласку.

Схилялось над ліжком привітне чоло,
Дрімали натомлені очі...
Спасибі вам, мамо, спасибі вам, мамо,
За ваше тепло
І довгі недоспані ночі.

Нагороджений я любовю —
Хай святиться повік імя!
Зичу доброго вам здоровя,
Берегине, нене моя!

Ведучий.
“Мама” — це перше слово немовляти.
“Мама” — це останнє слово вмираючого на полі бою солдата.
“Мама” — це горнятко теплого молока, це запашний шматок пшеничного хліба, це і розповідь про предків, це і мамина наука: “Будь добрим до людей, і люди будуть добрі до тебе”.

Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша,
Хто така? Скажу вам я —
Рідна матінка моя.

Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.

Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!

І коли згрубіла ваша мова,
Їй здобудьте ласку із грудей,
Бережіть її від злого слова,
Бо найглибші рани від дітей.

Мати піде, в серці лишить рану
— Всохне корінь твій і верховіть.
— Заклинаю: бережіте маму!
Діти світу, матір бережіть!

Учениця читає вірш “Ех, талант”.

Ех, талант — гіркий полин,
Туга удовина.
Був у мами один син,
Золота дитина.

Доглядала, як могла,
Рук не покладала.
А подався із села —
В гості виглядала.

Але син — не поспішав
Їхати додому.
Жив собі й не сумував —
Добре молодому.

Ні кола, ні двора,
Ні дітей, ні жінки,
Від Амуру до Дніпра
Воленька та й тільки.

Та сумна балада ця:
Не дождалась мама,
Наздогнала молодця
Вістка-телеграма.

Він зібрав її в кулак,
Ледве стримав сльози,
І поніс його літак
Крізь сніги й морози.

Увійшов у рідний дім:
Люди. Плач. Родина.
І постала перед ним
Чорна домовина.

Він незграбно шапку зняв,
Він схилив коліна,
Він невтішно заридав,
Як мала дитина.

Але що тепер плачі,
Совісті докори.
Син посивів уночі,
У думках і горі.

І померла тільки з ним
Та його провина.
Був у мами один син,
Золота дитина.

Пісня “Росте черешня в мами на городі”.

Ведуча.
Мама — всьому початок. Мама — берегиня роду людського. Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. її святою завжди називали. Мама народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності, працьовитості.
Недаремно в народі кажуть: “Яка мама, така й доня”.

Ведучий.
Мама наказувала доні: “Тримай хаточку, як у віночку, і рушнички вишиті на кілочку. Тримай відерця чистенькі і водиці повненькі”. Споконвіку славились українські дівчата і жінки — чепурні, роботящі, добрі й привітні.

Пісня “На зорі мене, мамо, збуди”.

Ведуча.
Все прекрасне в людині — від променів сонця і від молока матері.
У всіх піснях і заклинаннях бачимо матір — на зорях. І сама вона давно стала зорею незгасною, що світить звідусіль. Адже тільки мама залишиться символом рідного дому.
Недаремно найсвятіші на землі слова жіночого роду: земля, Україна, Вітчизна.

Пісня лунає по всій Україні —
Матусине свято прийшло до нас нині.
Щиру подяку ми неньці складаєм,
Здоровя і щастя рідненькій бажаєм.

Рідна мати, Матір Божа,
Мати Батьківщина —
Три цілющих вічних слова —
Вся моя родина.

Перша мати — то рідненька,
Що на світ зродила,
Що пестила, доглядала,
Добра-правди вчила.

Друга мати — Україна,
Рідная землиця!
Третя мати — це Марія,
Небесна цариця.

Моя люба мати,
Калиновий цвіт.
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.

В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль.
Моїм є твоє горе,
Моїм є твій біль.

Твоя світла радість
Радує й мене,
А твій жаль проймає
Й серденько моє.

Бо ж я, моя мамо,
Твоя кість і кров,
Ти мене родила,
Ти є мій покров!

Ти мене борониш
Від усіх тривог,
Най благословить тебе
З неба Господь Бог!

Ведуча.
Велика любов до мами знайшла відображення у великій кількості звертань до неї: “мама”, “матінка”, “неня”, “ненька”, “матуся”, “мамуся”, “мамочка” — часто зі словами “рідна”, “рідненька”.

Ведучий.
А ось як у прислівя увійшов образ мами:
Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Нема того краму, щоб купити маму.
Матері ні купити, ні заслужити.
Добре й неньці, як дитина в славі.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Ведуча.
Без мами немає життя на землі. Саму землю ласкаво називають “земля-мати”.
Маму мають не тільки діти, звірята, але навіть і рослини. Поширеним був в Україні переказ про квітку сон.

Ведучий.
У всіх квіток є своя мати. Тільки в сон-трави не рідна мама, а зла мачуха От ще тільки сніги почали танути, а вона вже прийшла, розбудила його: “Вставай, сонливий та дрімливий, уже всі квітки цвітуть, один ти спиш!” От він схопився і відцвів раніш за всіх, ніхто його краси й не побачив.
Багато народних назв рослин повязано зі словом “мама”: материнка, мати-й-мачуха, материні сльози.

Ведуча.
Материнство — це нескінченність людського роду. Кожна мати, народжуючи дитину, сподівається, що вона буде кращою за неї, тому намагається передати їй свої знання і вміння.

Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, що б ти не робив,
Та вона твій шлях завжди освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні сумні та в дні на щастя щедрі
Мама буде у житті твоїм,
Тож живи, як мама, щиро й чесно,
І, як мама, лиш добро твори.

Ведучий.
Це один із тисячі віршів, присвячених поетами матерям. Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми бережемо в своїй душі для мами.
Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.
Немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері.

Привіт тобі, кохана нене,
У цей великий день!
Прийми вінок бажань від мене
І китичку пісень.

Дарунків жодних я не маю,
Ні золотих оков,
Тому до ніг твоїх складаю
Свою ніжну любов.

Ти ангел мій, що життя плаєм
Веде мене у даль,
З тобою світ для мене — раєм,
Без тебе — сум і жаль.

Ти вчиш мене, кохана мати,
Любити працю, труд,
Нечесним, підлим гордувати,
Кохати рідний люд.

Ведуча.
Мама! Чи є в світі слово більш прекрасне й ніжне? У мами добрі й ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце — в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років — пять чи пятдесят, — ти відчуватимеш себе дитиною, тобі завжди потрібна мама, її ласка, її погляд.

Ведучий.
Шанування матері — один з найсвятіших обовязків людини і неоплатних боргів дітей.
Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не відплатити їй пошаною, любовю, ласкою і допомогою. А, власне, тільки цього на старості літ і хочуть від нас наші мами.
Чим більша наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.

Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденьком,
До Тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у Тебе щирими словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоровя, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб нами раділа, пишалась усюди:

За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Пісня “Пресвята Діво”.

Ведуча.
Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.

Ведучий.
Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, білокорою берізкою, вишневим цвітом, соловїною мовою, пахучістю трав. І де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства.

І мати молода, і сонце юне,
І в неї на колінах немовля,
В прозорому повітрі, наче струни,
Гудіння оксамитного джмеля.

Прислухаюсь — співає колискову,
Не знаєш, чи дитині, чи собі...
І мати молода, і юне слово,
І яблуні у вранішній журбі.

Для мене багато не треба,
Щоб ласку і добрість пізнати;
Лиш просвіток рідного неба
Та затишок рідної хати.

Та житнього хліба шматок,
Та цвіту, що сяє калиною,
Та іскру краси твоїх дочок,
Чорнявих царівен, Украйно.

Лиш латочку рідного неба
Та матері лагідне слово...

Звучить “Пісня про маму” Бориса Олійника.

Ведуча.
Вертаючи з віддалених країв
Після тривожних мандрів і розлуки,
Цілуймо руки наших матерів,
Натруджені й ласкаві рідні руки!

Ведучий.
Ніщо не вічне, вічні матері...
Уже й тоді, як нікому стрічати,
Допоки сонце сяє нам вгорі,
У кожного живе у серці мати.

Пісня “Мамина вишня”.

 

Свято матері

Взято з: http://kyrios.org.ua

(Сцена прикрашена за зразком сільської хати. З різних сторін сходяться читці:)

1 читець:
“Яке найкраще слово в світі?” —
Раз мудрий хтось питав людей.
“Здоров’я”, — відповів так хворий.
“Ні! Молодість!” — сказав старий.

2 читець:
“Найкраще — хліб!” — жебрак говорить,
“Побіда”, — відповів стрілець.
“Найкраще — воля!” — рік невільник.
“Ні, правда!” — обставав мудрець.

Аж тут з куточка обізвався
Сирітка, ще малий хлопчак:
“Найкраще в світі слово “Мама!”
І всі сказали: “Мама! Так”.

Пісня “Чотири матері”

1-ий ведучий:
Дорогі односельчани, як співалося в цій пісні, радість сьогоднішнього свята розділяють чотири мами, які має кожна християнська душа.

2-ий ведучий:
Тож перші слова нашої подяки до Небесної Матері — Марії Богородиці.

Пісня: “З нами літо чи весна”

Діти читають вірші:
Я ще малий, та добре розумію,
Що в світі неможливо без добра.
Отож в Тобі я маю всю надію,
Моя небесна квітко запашна.

* * *

Маріє, наша зірко найясніша,
Ти ласки повна, мила і свята.
До Тебе кличу я твоя дитина,
Допоможи, о Мамо дорога.

* * *

Марію я буду любити,
Марія для нас є усе,
Марії я буду служити,
Марія — ім’я пресвяте.

Пісня: “О Маріє, Мати Божа”

1-ий ведучий:
В одній легенді розповідається, як Ісуса Христа запитали, що є найбільшим Божим шедевром або творивом, то Він, звівши догори очі, відповів: “Це серце! Це перш за все серце матері, переповнене любов’ю до всіх”.

2-ий ведучий:
Серце Пресвятої Богородиці опікується нами, своїми дітьми. Вона є завжди біля нас, з нами, для нас.

1-ий ведучий:
Відблиском Небесної Неньки-Богородиці для нас є наша земна мати.

2-ий ведучий:
Вона була нашою першою вчителькою і дорадницею. Вона першою навичла нас любити ближніх. Любов нашої мами, її опіка і жертва ніколи не маліють, тільки завжди скріпляються.

1-ий ведучий:
Як багато в твому серці, дорога матусю, від серця Богородиці! Які дуже схожі ви між собою!

Мамі присвячую
Я позбираю зорі з неба
Для тебе, мамо, в каятті,
О люба, сліз уже не треба —
Було їх досить у житті.

Давно безпечно й величаво
Не снив я на твоїх руках.
А дні й літа збігають жваво,
І світиш ти мені в думках.

Любові, віри нас навчала
Журлива, добра, як свята.
В твоїх піснях, як у хоралах,
Моя душа у вись злітала
До стіп розп’ятого Христа.

В твоїх очах — моя надія,
А ніжність, ніби два крила.
Я все здолаю, все зумію,
Щоб ти щасливою була.

Я засвічуся серед ночі
Вікном одним серед села,
Розвидню темінь, як захочеш…
Щоб ти щасливою була…

Зберу нектар з найкращих квітів,
Як та турботлива бджола,
Щоб медом губи обігріти,
Щоб ти щасливою була.

З небес зорину вечорову
Спущу до ніжного чола,
Щоб ти мені всміхнулась знову,
Щоб ти щасливою була.

Нехай вас не понівечить розлука,
Не роз’їдає зайве каяття.
Життя — хоч нелегке, а сильна штука.
Життя — це вічно: матір і дитя!

1-ий ведучий:
Так, найдорожчі для мами — діти. Невеличкий вияв їхньої уваги і любові приносить велику радість неньці.

2-ий ведучий:
Отож, дорогі матері та бабусі прийміть від нас ці квіти в знак великої подяки за всі турботи, недоспані ночі та безмежну любов.

(під супровід мелодії діти дарують усім присутнім матерям та бабусям квіти)

2-ий ведучий:
А зараз нашу святкову програму продовжують найменші учасники з своїми піснями та привітаннями.

1-ий ведучий:
На краю села, вже у самому лісі була невеличка хатина лісника, в якій жила мама та її двоє дітей. Їхній батько помер, і жінка сама виховувала дітей. Та одного разу… , але, зрештою, подивіться самі.

Сценка 2
Найдороща в світі людина

Картина І

(Кімната будинку. Сидить хлопець, який недбало читає книжку. Збоку сидить дівчина, також читає).

Тарас: (кидаючи книжку)
Ненавиджу книжки! І хто придумав те навчання?!

Марійка: (подаючи книжку)
Тарасе, ну чому ти ніяк не можеш зосередитись, щоб почитати?

Тарас: (знову кидає книжку)
Ненавиджу!

Мама: (здалеку)
Діти! Тарасику, Марійка, вже пізно, ідіть спати, бо завтра раненько до школи.

Марійка:
Добре мамо, ми вже йдем.

Тарас:
Я не хочу спати, я вже великий, щоб так рано лягати!

Мама: (вийшовши на сцену)
Ти завжди мені перечиш, сину. Ніколи не допоможеш мені. Та й в науці добряче відстаєш. А я, Тарасику, хочу для тебе тільки добра. Ох, якби був живий ваш тато, щоб він сказав? (починає плакати).

Марійка:
Не треба мамо. (обнімає маму, обоє помалу виходять)

Тарас:
А я не збираюся бути в майбутньому великим ученим… щоб зробити якесь відкриття. Для цього є інші. А я читати-писати вмію, рахувати теж — проживу якось, навіть якби прийшлось самому — без вас, мамо, та ваших настанов.

(Витягує з-за себе рогатку і починає майструвати. Через деякий час засинає. Під час сну підходять до нього два нечистих).

І до ІІ:
Ну він і молодець. Завжди говорить точно тільки те, що ми йому підказуємо на вухо.

ІІ:
Так, так, вже скоро він буде підкорятися нам і нашим наказам.

(Тарас прокидається)

Тарас:
Ой що це? Хто ви такі?!

І:
Ми твої друзі. Хочемо завжди так робити, щоб тобі було добре, Тарасику.

ІІ:
Так, так, добре. Це ми тобі порадили, щоб ти не слухав мами.

І:
Ти вже великий і сам знаєш, що робити, якщо хочеш — можеш навіть попробувати закурити (подає цигарки).

ІІ:
В твому віці вже багато хто палить цигарки і це приємно…

Тарас: (спочатку бере… вагається, потім кидає на землю).
Ні! Моя мама каже, що це погано і шкодить здоров’ю.

І:
Твоя мама не знає. А ти ж не хочеш бути маминим синком.

Тарас:
Ні. Забирайтеся геть, ой мамо! (з протилежної сторони сцени виходить ангел та відганяє нечистих). Дякую тобі. А ти хто є?

Ангел:
Кожна людина має свого ангела Хоронителя. Я є якраз твоїм, Тарасе, і завжди охороняю тебе від злого.

Тарас:
Але я є поганий і ніколи не молюся до тебе.

Ангел:
Ти забуваєш, що за тебе щодня і навіть щогодини молиться твоя мама, яка тебе дуже любить.

Тарас:
Моя мама… я її так ображаю… я вже цього ніколи не буду робити.

Ангел:
Мусиш її перепросити за це.

Тарас:
Так, обов’язково… Придумав, завтра є її свято, тому я піду зараз вночі у ліс та принесу їй гарний букет квітів.

Ангел:
Якщо ти твердо вирішив і не боїшся, то я буду оберігати тебе, Тарасе.

(Виходять. До кімнати заходить мама).

Мама:
Тарасе, ти вже спиш? Ой де він…?! І куртки немає, а кругом нашої хати ліс…

Марійка: (вбігає)
Мамо, що сталось, а де Тарас?

Мама:
Не знаю. Він напевне образивсь дуже і сам пішов кудись у ліс… Я йду його шукати.

Марійка:
Я з вами.

Мама:
Добре, ходім, обом не так страшно буде. (виходять)

Картина ІІ

(Події відбуваються в лісі. Темно, того ж характеру музика. Виходить Тарас дуже обережно. За ним ангел, який, побачивши нечистих, відганяє їх. На галявині сидить хлопець з букетом квітів.)

Тарас:
Страшно тут. (побачивши хлопця) А ти що тут робиш? Також за квітами для своєї мами на свято?

Юнак:
Ні, я не маю мами, я сирота. А квіти, я так, сам собі назбирав.

Тарас:
Дивно, а я думав ти також свою маму образив і хочеш її перепросити.

Юнак:
О ні! Якби я мав маму, я їй ніколи-ніколи не зробив би нічого поганого. Я б її любив понад усе на світі. Завжди б її слухав у всьому, але якби я мав маму… Я її не маю. (плаче).

Тарас:
Ну чого ти? Знаєш, моя мама часто мені казала, що кожен з нас має ще одну маму, яка нас також дуже любить. Є завжди біля нас та нам допомагає.

Юнак:
Правда! А де вона? Як вона називається? Як виглядає?

Тарас:
Вона називається Марія і є Божою Матір’ю. Ось я маю її образок (показує). Бачиш?

Юнак:
Так, яка вона гарна, але… вона вже когось має на руках. Чи захоче вона мене?

Тарас:
Захоче! Бо вона є Матір’ю усіх на землі.

Юнак:
Я знаю, де вона є! У церкві! Я бачив! Я йду туди, щоб привітати її зі святом. Занесу їй квітів, але половину букету я даю тобі для твоєї мами. Привітай її.

Тарас:
Дякую.

Юнак: (виходячи)
Я маю маму, яке щастя!

Тарас:
Ну от і добре, я вже маю квіти. Тепер і мені треба повертатися додому.

(З протилежної сторони сцени виходить мама з Марійкою.)

Мама: (Побачивши)
Тарасе, синку, от ти де!

Тарас:
Мамо, дорогенька, пробачте мені за всі прикрості. Я вже більше ніколи-ніколи не буду, бо зрозумів, хто є найдорожчою в світі людиною, яку потрібно шанувати і любити… Ці квіти я приніс для вас, ненько.

Мама:
Дякую, але найкращим дарунком для мене є ви, Тарасику і Марійко. Чи ви слухняні, чи ні, та я завжди буду вас любити.

Марійка:
Я так і знала, що все скінчиться добре, бо по дорозі ми молилися вервичку до Божої Матері.

Тарас:
Так, це її заслуга і нашої мами.

(всі учасники виходять на сцену і кланяються глядачам)

2-ий ведучий:
А тепер для всіх на втіху
Прозвучить хвилинка сміху.

Гуморески

Йшов автобус на Полтаву
По білету і по праву
Кожен зручно в крісло сів.
Проти ночі на Полтаву
Курс узяв автобус “Львів”

І висловлює бабуся
Водію тривогу-страх:
— Я Лубни проспать боюся,
Розбуди мене в Лубнах!

Не забудь лише синочку!
— Добре, добре! — той прорік.
Сіла бабка у куточку
І схилилася набік.

Та водій аж за Лубнами
Спохвативсь, що винуват.
Розвернув машину з нами
І везе стару назад!

Чортихається, не в дусі,
Хоч із власної вини!
Врешті став — і до бабусі:
— Вигружайтеся! Лубни!

А бабуся із куточка:
— Їдь, синок! — Рукою мах.—
То казала мені дочка:
«З’їж таблетку у Лубнах!»

Мрія про море
У Мартина жінка гарна,
Ще й молодша вдвічі.
Раз вона йому сказала,
Дивлячись у вічі

І поклавши кучеряву
На плече голівку:
— Купи мені, Мартиночку,
На курорт путівку. —

Мартин губу закопилив
І сказав суворо:
— Та ти ж знаєш, що відпустка
У мене не скоро!

Такі речі, їй же прово,
Аж слухати чудно.
Тобі ж буде там без мене
І скучно, і нудно!

— А я, — каже йому жінка —
Щоб нудьгу розвіять,
Буду сидіть біля моря
І про тебе мріять. —

Мартин її приголубив:
— Ах ти ж моя зоре!
Сиди краще біля мене
І думай про море.

Смішинки

Підказав
Хлопчику, де мешкає дядько Петро? — питається чоловік у хлопчика, який бігає у дворі.
Той веде незнайомця на десятий поверх, показує на двері:
— Дядько Петро живе ось тут. Але зараз його немає вдома, бо він сидить у дворі на лаві.

До телефону
П’ятирічний хлопчик підійшов до телефону:
— Так, слухаю.
— Поклич тата або маму!
— Їх вдома немає.
— То, може, ще хтось є?
— Так, моя сестра.
— Поклич її будь-ласка!
Невдовзі хлопчик знову бере трубку.
— Вона дуже важка. Я не можу витягнути її з коляски.

Драбина
Михайлик прибіг до матері й каже:
— Мамо, я перекинув драбину.
— Драбину? Швидше скажи про це татові!
— Тато вже знає. Він висить на люстрі.

Знайомство з природою
Міський хлопчик вперше побував на фермі у своїх сільських родичів. Гуляючи довкола будинку, він побачив у траві кілька пляшок з-під молока і, захекавшись, прибіг до батьків:
— Тато! Мамо! Я тільки що знайшов у траві гніздо корови!

2-ий ведучий:
Як вічне є сонце, як вічне є небо, так вічною буде мама і любов до неї. Уклін вам, дорогі неньки.

1-ий ведучий:
Ваша присутність буде вічною в нашому житті, а добрий приклад впевнено вестиме невідомими стежинами нашого життя. За вас, улюблені матері, — наша повсякчасна молитва та подяка Господеві.

Пісня “Дякую Богові за все”.

(Всі учасники виходять на сцену)


Вірші про маму

Взято з: doshkolenok.kiev.ua

МАТІНЦІ
Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохає над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
І. Савицька

МАМА
Мама, мамочка, матуся,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна,
Ніби сонце в небі, світла.
В. Лущик

ПЕРШЕ СЛОВО
Коло, риску, закарлючку
На папері пише ручка.
Все з’єдналось загадково,
І з’явилось перше слово.
Здогадались, яке саме?
Наймиліше в світі — «мама».
І. Січовик

ДУЖЕ ЛЮБЛЮ
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
К. Перелісна

ЧИ Є В СВІТІ ЩО СВІТЛІШЕ?
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?

Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
І. Блажкевич

МОЇЙ МАМІ
Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати — ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька —
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
М. Познанська

НА РОБОТУ МАМА ЙДЕ
На роботу мама йде,
А мене в садок веде.
Зовсім я не вередую,
Тільки трішечки сумую

Каже мама: «Будь слухняним.
І охайним, і старанним.
Ми зустрінемось під вечір,
До побачення, малеча».

Я про маму вивчу пісню
І навчуся справ корисних.
Як і мама, я працюю,
Тільки трішечки сумую.
О. Роговенко

МАМА ВТОМИЛАСЬ
Мама втомилась, лягла відпочити,
Маю я тихо в кімнаті сидіти.

Сонечка промінь хотів пострибати,
Я попросила його зачекати.

Я свою маму люблю і жалію,
Бо вже доросла і все розумію.
О. Роговенко

ЯК В ГНІЗДЕЧКУ ПТАШКА
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.

Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.

Пригорне до серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добре біля мами.
О. Роговенко

НІЧ НАД МІСТОМ
Ніч над містом засвітила
Зоряну доріжку,
Мама стомлена присіла
Коло мого ліжка.

Ти, матусю, не хвилюйся,
Я вже підростаю.
Місяць в небі усміхнувся:
Зірочку вітає.

Завтра вранці вийде сонце,
Щоб весну зустріти,
А у вазі на віконці —
Для матусі квіти.
О. Роговенко

ТІЛЬКИ МАМА
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,

Де комп’ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,

Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,

Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!

— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
Б. Квашньов

НАЙРІДНІША
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі — найрідніша!

Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить ніжно й любо,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненько!
Л. Голота

ЛЮБІЙ МАТУСІ
Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.
Буду українка,
Як і ти, матусю,
І за ту науку
Я тобі вклонюся.
К. Перелісна

МАМІ
Прийшла весна —
Зраділа мама!
Вона сама як весна.
І весна як мама:
Лагідна, добра,
Ласкава і тепла!
А мамин усміх —
Сонечко з неба!
Прекрасна, як весна,
Мама-красна.
М. Трохим

МАМИН ДЕНЬ

Пролісочок нерозквітлий
На галявці зріс.
Я його на свято рідній
Матінці приніс.

І мене із ним так ніжно
Мама обняла,
Що аж пролісок розквітнув
Від її тепла.
Г. Віеру

ПІСНЯ ДЛЯ МАТЕРІ

Знову чисте сонце
Наді мною.
Віє синій березень
Весною.
Знов зі святом неньку
Я вітаю,
Щастя їй і радості
Бажаю.
Мамо люба, мамо
Наша рідна.
Вже до нас прийшла
Весна погідна.
Я найкращі квіти
Приготую,
Бо матусі завжди їх
Дарую.
Буду квіти рясно
Висівати.
Буду пісню матері
Співати.
Мамо рідна, мамо
Наша мила,
Це ж веснянка
Нас бере на крила.
М. Сингаївський

* * *
Ще в колисці немовля
Слово МАМА вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матинка, матуся,
Мама, мамонька, мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
В. Гринько

* * *
Мамо, матінко, матусю,
Я добра від тебе вчуся.
Ти найкраща в світі мама,
Ніжна, добра і ласкава!
О. Радушинська

* * *
— Вийди, сонечко, з хатинки, —
Просить дівчинка Маринка. —
Усміхайся радо з нами,
Бо сьогодні свято мами!
М. Пономаренко

* * *
Коли б з’явився в мене
Чарівний килимок,
На тому килимкові
Злетів би до зірок.
Щоб зірку найяснішу
За хмарами дістати
І дорогій матусі
Її подарувати.
О. Плавенчук

* * *
Вмиває кішка кошенят.
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
А. Костецький

* * *
Сниться полю дощик,
Картоплині — горщик,
А відерцю сниться
Копанка криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
В. Крищенко

* * *
Мама — найкраща людина у світі.
Знають це всі — і дорослі, і діти.
Морок не ляже на рідній поріг
Мама не пустить, вона — оберіг.

ЗАГАДКА БЕЗ КІНЦЯ
(про маму)
Який струмочок повсякчас
Співає ніжно коло нас?
Мамин голос.

А що солодке знаєш ти,
Чого в крамниці не знайти?
Мамині вуста.

Яке колосся золоте
Униз вершечками росте?
Мамині руки.

Які сніги постійно йдуть,
Які сніги не розтають?
Мамина сивина.

Які дві зірки, знаєш ти,
Завжди нам сяють з висоти?
Мамині очі.

Які поля з кінця в кінець
Зорали сльози навпростець?
Мамине лице.

А що широке, як земля,
Та не займа чужі поля?
Мамина душа.
Г. Вієру


Вірші на свято матері

Взято з: doshkolenok.kiev.ua

МАМИНЕ СВЯТО
Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок
Матусі роблю.
Я свою маму
Дуже люблю!
І. Кульська

ДВОЄ «ЕМ»
Це словечко – коротеньке:
Двоє «ем» і двоє «а».
Я пишу його гарненько,
Хоч вже крейдочка й мала.

Намалюю ще малюнок
Кольоровим олівцем —
Для матусі подарунок —
Й підпишу отим слівцем.
К. Перелісна

ЛЮБІЙ МАМІ
Мамо, настала весна,
Квітне верба запашна,
Річка в долині синіє.
Мамо, настала весна,
Пташечка в полі співає,
Пісня її чарівна.
Сонечко вранці стрічає.
Мамо, настала весна,
Квітів нарвали ми з татом
Там, де поляна ясна, —
В тебе ж веснянеє свято!
В. Грінчак

НА МАМИНЕ СВЯТО
Чому це надворі
Блищать, мов перлини,
І чисті, й прозорі
Грайливі краплини?
Тому що весела,
Ясна, чарівна
На мамине свято
Приходить весна!
Чому це так жваво
Струмочок співає?
Нам сонечко сяє?
Тому що весела,
Ясна, чарівна,
На мамине свято
Приходить весна!
Г.Бойко

* * *
Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
І. Савицька

* * *
Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання —
Від доні, від сина!
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей весняний ранок,
У велике свято!
О. Гаєцька

* * *
Мамо моя рідна, я люблю тебе,
Я тобі дарую небо голубе,
Світанкові зорі, із трави росу
На весняне свято я тобі несу

* * *
Я несу в дарунок квіти голубі,
За усе, матусю, вдячний я тобі:
За життя цікаве, за щасливі дні,
За любов і ласку, що даєш мені!

* * *
Привітаю маму нині з святом я,
Хай живе щасливо матінка моя!
Хай у серці буде ласка і тепло,
Хочу, щоби добре їй завжди було!

МАМИН ДЕНЬ
В мене клопоту багато —
Я готуюся до свята.
Хочу встати на світанні,
Щоб зробить дарунок мамі.

Промінь зазирнув в віконце:
«Зачекай, будь ласка, сонце!
Треба ж ще букет зібрати,
Квіточок в садку нарвати.

Хай спочине люба ненька».
Я зібралася хутенько
Та босоніж вийшла з хати,
Чебрецю зібрала й м’яти.

Я побігла край доріжки
(Росять роси босі ніжки).
Маків вирвала барвистих,
Наче сонце, променистих.

Ось уже і сонце встало.
Я матусю привітала.
Каже мама: «От так квіти,
Це, мабуть, найкращі в світі!»
Т. Корольова

ВІРШ ПРО МАМУ
Я про маму вірша знаю,
Тільки от не пригадаю
Як спочатку... Щось про свято...
І чогось іще багато.

Дуже смішно про кота,
Ніби він задер хвоста...
Я згадаю трохи згодом,
Що пронявкав він з нагоди.

Там всередині про тата.
Тато хоче привітати,
Подарунок він тримає...
А який — не пригадаю.

Дуже гарний вірш про маму.
Там в кінці було, що саме
Мама всьому голова...
Тільки я забув слова.
Б. Квашньов

МАМИНЕ СВЯТО
Мама встала дуже рано
І прибрала все старанно.
Поспішала — збилась з ніг,
Бо пекла торти й пиріг,

Страви різні готувала,
Стіл святковий накривала.
На столі смачний обід
І в квартирі все як слід!

Бо сьогодні маму з святом
Ми вітатимемо з татом —
Подаруємо букет
І влаштуємо бенкет!
Л. Цілик

ЛЮБІЙ  МАМІ
Любій мамі на світанні квітку подарую.
З днем святковим привітаю, міцно поцілую.
Хай моя чудова квітка на вікні зростає
І з матусею щоранку сонце зустрічає.
О. Роговенко

ДЛЯ МАМИ
Коли б з’явився в мене
Чарівний килимок,
На тому килимкові
Злетів би до зірок,
Щоб зірку найяснішу
За хмарами дістати
І дорогій матусі
Її подарувати.
О. Плавенчук

МАЛЮНОК ДЛЯ МАМИ
В календарик я дивлюся.
Скоро свято у матусі.
Я дарунок приготую —
Квіти мамі намалюю.
Не зів’януть мої квіти:
Буде мама їм радіти.
Кожен день тепер святковий,
Бо малюнок мій чудовий.
О. Роговенко

ПРОБУДЖЕННЯ
Снилось мені ясне сонце,
Що в хаті світило, —
А то лиш так моя мама
Дивилася мило.
Приснивсь мені легкий вітрик,
Що пестив колосся, —
А то мені моя мама
Гладила волосся.
Снилась мені ягідочка,
Як мед солоденька, —
А то мене цілувала
Мама дорогенька.
Снилось мені, що на крилах
Я вгору несуся, —
А то мене із постелі
Піднесла матуся.
В. Бичко

 

Привітання до Дня Матері

Взято з: http://traditions.org.ua

Мама! Найдорожче слово в світі
Де б не був ти, що б ти не робив.
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем відданим тобі!

І сняться часто зорі голубі
І мама на порозі біля хати.
За все, що маю, Мамо, дякую Тобі!
За все , що маю і що буду мати!

***

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, до саду, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні.
Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.
З днем матері, дорога матусю!

***

Матінко люба, зозуленько мила,
Щирі вітання тобі!
Зичу я щастя, здоров'я і миру
в домі твоєму завжди!

***

Матусю,
Хай збудеться все, що Ти хочеш,
Хай збудеться все, що чекаєш,
Хай стежка проляже в трояндах,
Яку Ти в житті прокладаєш.

Матусю,
Хай буде удача у всьому,
Добробут хай буде у домі,
Багатство і радість, й наснага,
І шана людська і повага!

***

Спасибі, Матусю, Тобі,
За те, що я живу на світі.
І в цей прекрасний світлий день
Я подарую Тобі квіти.

Свята, прекрасна, дорога.
Тобі моя душа співає.
Любов Твоя така палка
На світі зло перемагає.

Проведи мене, Мамо, будь ласка
Проведи у цей світ.
Хай простелиться ніжна, криласта
Мені дорога услід.

Відгородить вона мене всюди
Від нещасть і біди.
Проведи мене, Мамо, між люди
В білий світ проведи.

Рідна Мамо, подай мені руку,
Щоб не впасти,як тяжко мені.
Мою щиру любов на цім світі
З вдячним серцем дарую Тобі!

***
Спасибі за ласку, за щире тепло
Недоспані ночі, турботи й добро.
Здоров’я міцного Вам зичимо щиро,
Любові і радості, злагоди й миру!

***

Найдобріша, найкраща матусю рідненька!
В цей день ми вклоняємось дуже низенько.
За сонечко ясне, за серце прекрасне,
За те, що добром зігріваєте нас,
За те, що в щасливу і скрутну хвилину
Ми можемо всі прихилитись до вас.
Хай вас обминають невдачі та грози,
Нехай лиш від сміху з’являються сльози,
Міцного здоровя з роси і води,
Бадьорість та настрій хай будуть завжди!

***

Я Тебе вітаю із великим святом.
Я Тобі бажаю радості багато.
Хай сміється сонце з голубого неба,
І троянда перша зацвіте для Тебе.
Хай в житті Твоєму горя не буває,
На устах усмішка маком розцвітає.
Хай для Тебе гарна буде кожна днина,
Дорога матусю – будь завжди щаслива.
Ще Тобі бажаю цвітіння розмаю,
Синього неба і все, що я маю.
Нехай Тебе любить, хто милий душі,
Цього я від серця бажаю Тобі!

***

Тебе, рідненька, раді привітати
В святкові та буденні дні,
Бо ти для нас єдина, мамо,
І кращої немає на землі.
Тож зичимо в здоров’ї вік довгий прожити,
щоб всіх на століття могла запросити!

***

Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!

***

Мама! Немає милішого слова –
Ти ж бо життя, і творіння, й основа,
Пензель, перо надихались Тобою,
Вічна Ти в пісні – з болем, любов’ю.

***

Слів чудових безліч хочеться сказати
І всього багато щиро побажати.
Скільки є на світі квітів, а на них роси, -
Стільки зичимо Вам щастя, радості завжди.
Щоб кожен день здавався святом -
Квітучим, щедрим і багатим!

***

Турботи, клопоти, робота, діти —
Усе встигали Ви зробити,
А ми, чого гріха таїти,
Не вміли все це оцінити.

І ось сьогодні, в день цей урочистий,
Ми просим Вас за це нас всіх простити,
Хоч знаємо, що слів цих буде мало.

Якби зібрати всі слова землі,
Ми б вибрали прості і невисокі:
Щоб ваші дні трояндами цвіли
Й ніколи не приходила самотність.

Хай тільки радість прикрашає дім,
Хай ладиться і на роботі, й вдома,
Хай вам завжди щастить в усім,
І обминають горе, сум і втома ...

О боже! Ти живеш над нами,
Тебе благаємо в цей час:
Пошли здоровя нашій мамі
І збережи її для нас!!!

***

В День Матері бажаю,
Краси, насолоди
І вічної вроди!
Від Бога – здоров’я,
Сил – від природи!
Тепла і натхнення,
Любові і сміху,
Від рідних і друзів –
Безмежної втіхи!

***

Мати квіти посадила
Під віконцем біля хати,
Hаче діти тії квіти
Стала доглядати.
Діточок, як квіточок, -
Цілий вік ростила,
Hедоїла, недоспала...
Звідки в мами сила?
Із любові, із серденька,
Із теплого літа...
Hаша матінка в родині
Hаче сонце світить!

***

В цю урочисту, неповторну мить
Підношу Тобі ніжні квіти,
Ласкава доля хай Тебе благословить
На щасливі, многії літа!

***

Hаша мама, мов калина,
Як прекрасна ружа,
Хоч літа тихенько плинуть,
Ще весела й дужа.
До людей усіх привітна,
До діток ласкава,
Добра іде про матусю
Поміж люди слава!

***

Рідненька, найкраща, єдина!
Щоб Ти не схилилась ніколи в журбі.
І сонце, і зорі, і даль журавлину
Від щирого серця даруєм Тобі.
І в осінь, і взимку, весною і влітку,
Щоб щастя й здоров'я у ебе було
Уклін Тобі, наша люба лебідко,
За ласку Твою і за Твоє тепло!

***

Дорогій матусі!
Всього, що найкращого в світі буває,
Для Вас, наша люба, ми щиро бажаєм.
Невтомні руки ми Ваші цілуєм
І щирі вітання усі Вам даруєм:
Здоров'я зичим не на рік,
На все життя бажаєм щиро,
Щоб радісним і довгим був Ваш вік
3 добром, любов'ю, радістю і миром!

***

Боже, Отче наш єдиний, Нашу маму збережи,
Її кожну мить й годину у своїх руках держи.
Одаруй її здоровям, в смутку завжди потішай,
В тяжкій праці повсякчасно все життя благословляй.
Дай, щоб люба наша ненька довгі роки прожила,
І здорова, і весела, всім на радість нам цвіла!

***

Xай молодість Твоя ще довго квітне,
Нехай усмішка сяє на вустах.
І лиш хороше, лагідне, привітне
Тобі в житті перетинає шлях.
Щастя хай веселкою сміється,
Квіти квітнуть на Твоїм путі,
В радості здоров'ї серце 6ється,
Мрії всі збуваються в житті!
Бажаємо щиро добра Тобі й миру!

***

Якби в словах була пророча сила,
А в серці полум’я цвіло,
То ми б для тебе все зробили,
Щоб дня в житті сумного не було.
Всю доброту, яка існує в світі,
Всю радість, що живе поміж людей,
Найкращі всі на світі квіти
Даруємо тобі у цей святковий день.
Достатком хай оселя буде повна,
Нехай скликає внуків та дітей,
А ти, красива, горда і щаслива,
До сотні літ стрічала щоб гостей!

***

Вас щиро вітає вся наша родина,
Матусю рідненька, матусю єдина,
Усі ми Вас любим і всі поважаєм,
Усі ми Вам щастя, здоров’я бажаєм!

***

Лагідна, рідненька, добра і проста,
Наша дорогенька, наша золота,
Натруджені руки, мудрі слова,
Вам, Мамо, ніколи, спокою нема.

Тож дозвольте в день такий святковий
Побажати щастя, радості в житті,
Щоб не знали, Мамо, горя Ви ніколи
І ще до 100 років Ви для нас жили!

***

Низько вклоняємось Вам, Мамо, за Ваші терпіння, витримку,
Дивовижну мудрість і мужність,
З якими Ви, долаючи нинішні негаразди,
Зберігаєте віру у завтрашній кращий день
Для своїх рідних і близьких, для нашої країни.
Тож здоров'я вам, тепла і благополуччя.
Хай під променями травневого
Сонця розтануть усі ваші негаразди!

***

Спасибі, матусю, що життя дарували,
Спасибі, матусю, що Ви нас навчали.
Спасибі, рідненька, за вічну турботу,
За щире бажання добра нам усім.
Хай серце ще довго у грудях палає,
А руки, мов крила, внучат пригортають.
Здоров’я міцного зичимо щиро,
Ласки від Бога, від дітей – тепла,
На многії щасливії літа!

***

Літа відлітають лелеками в вирій,
У далі безкраї – за обрій летять,
Тобі ж, наша люба, на ниві життєвій
Хай завжди дарують твої 25 :)
Низький уклін Тобі, Матусю,
Здоров’я міцного з роси і води,
Нехай Твої ніжні і лагідні руки,
Тепло і любов нам дарують завжди!

***

"Я на скрипочці заграю", -
Заспіва малий Максим.
В день весняний привітаймо
Всіх матусь ми разом з ним!
Хай життя, як пісня лине,
Хай здоров’я буде Вам,
Хай до Вас удача рине,
В світле свято усіх мам!

***

Матусю, рідна, я Тебе вітаю
З цим святом! І в Твоїм лиці бажаю
Усім жінкам, що є на білім світі
Насамперед ніколи не хворіти,
Дітей слухняних, люблячих побільше,
Нехай присвячують Вам свої теплі вірші,
Нехай коханий завжди поряд буде,
А на шляху трапляють добрі люди,
В житті побільше сонця, ладу, сміху
Живіть щасливо нам усім на втіху!
                           (Валентина Кияниця)

***

Житній колос дозріва для хліба,
Для краси цвіте у полі квітка,
Для води народжується риба,
Для польоту - лебідь і лебідка,
А людина - для добра і щастя.
Тож прийми від мене привітання,
І нехай, неначе в добрій казці,
Збудуться усі Твої бажання!

***

Де взяти слів, щоб вдячність передати
За все добро, за ласку, за любов,
За світ оцей, що нам подарували,
І за тепло, що даруєте знов.
Нехай вас пам’ятають внуки й діти,
Нехай в саду співають солов’ї,
Бажаєм вам за сто в здоров’ї жити,
Добра і щастя в вашому житті!

***

Бажаємо щастя й даруємо квіти,
Щоб сонце і зорі плекали тепло,
Щоб завжди здоров’я у тебе було,
Щоб смутку не знала! Ми просимо долі,
Добра тобі й радості, рідна, доволі.
Хай доля боронить від лиха й біди,
Лишайся ж ти, мамо, такою завжди!

***

Як жити в світі Ти навчала,
З дороги хлібом зустрічала.
За твоє серце золоте
Нехай життя рясно цвіте!

***

Ніхто любити так не вміє,
Ніхто так словом не зігріє,
Ніхто не зможе так чекати,
Як рідненька наша Мати.

Так дай же, Боже, у колі роду,
У колі роду, а в хаті згоду.
Щастя, любові, добру долю,
Вчинивши тим самим задуману волю.

***

Люба бабусю і матінко мила,
Велике спасибі, що Ви нас зростили.
Ми просимо з глибин сердець,
Щоб добрий Бог, щоб Бог-Отець
Вам щирого здоров’я дав
І щоб 100 літ він Вас оберігав!
Спасибі Вам за руки робочі,
За довгі, нелегкі й недоспані ночі,
То ж зичимо Вам ще чимало прожити,
Щоб всіх на сторіччя змогли запросити!

***

Спасибі матусю, спасибі бабусю,
За щирість сердечну й турботу про нас,
За руки Твої, що не знають спочинку,
Готові на поміч прийти повсякчас.
Дай Боже Вам жити і горя не знати,
Щоб соту весну із нами стрічати.
Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є,
Хай силу й здоров’я Господь Вам дає!

***

Матусю, бабусю, Ви наша єдина,
Вас щиро вітає вся наша родина.
І діти, й онуки Вам, дорогенька,
Шлють щирий уклін від серця, рідненька!
Дай Боже, Вам жити і горя не знати,
Щоб сотую осінь із нами стрічати!

***

Люба матусю, бабусенько мила,
Спасибі велике, що Ви нас зростили,
Що ви нас любили, усім помагали,
Молились за нас, добра нам бажали.
За руки робочі, за хліб на столі.
Спасибі Вам, рідна, уклін до землі.
За ваше добро й турботу про нас
Сьогодні ми щиро вітаємо Вас!

***

Живіть нам рідненька, живіть нам на світі,
І будемо всі ми любов’ю зігріті,
Бо поки є мама, доти є сонце,
Доти пташині і цвіт під віконцем.


Без Свята немає Святині.
Кришталяться будні у часі!
А Мати - найстарша Богиня
В сімейному іконостасі.

Чому це надворі
Блищать, мов перлини,
І чисті, й прозорі
Грайливі краплини?
Тому, що весела,
Ясна, чарівна
На мамине свято
Приходить весна!
Чому це так жваво
Струмочок співає?
Чому так ласкаво
Нам сонечко сяє?
Тому, що весела,
Ясна, чарівна
На мамине свято
Приходить весна!
                (Грицько Бойко)

***

Я гілочку мімози
Поставлю на вікні,
І квіточки жовтенькі
Всміхаються мені!

Велика таємниця
Існує поміж нами:
Цю гілочку мімози
Я подарую мамі.
               (М. Пономаренко)

***

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами:
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова.
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

***

В день святковий, в день весняний
Проліски зберу для мами.
Як іще поздоровляти?
Знову щось намалювати?

Мрію гроші заробляти,
Щоб для мами купувати
Справжні, дорогі дарунки –
Нащо їй мої малюнки?

Привітав. Мамуся взяла
Мій малюнок і сказала:
«Синку, всі твої малюнки –
Найкоштовніші дарунки!

Хто мені, скажи, крім тебе
Подарує синє небо,
Сонце, що отак сміється?
Це ніде не продається!

І бабуся наша, знаю,
Теж малюнки зберігає,
Ті, що їй колись на свята
Дарував малим твій тато!»

Мамині слова приємні!
Малював я не даремно!
І в подяку за дарунок
Я отримав поцілунок!
                  (Наталія Козленко)

***

Сніданок для матусі

Хлюпоче вода, Не квартира – басейн!
Пливуть тарілки,
Наче зграйка гусей!
І стелиться дим
Над водою туманом,
У всі шпарочки
Заповза неслухняно…
- Пожежа на кухні?
Чи повінь весняна?! –
Не знає за що і хапатися мама.
- То що ж воно сталось?! –
Питає у тата.
- Та це ми удвох
готувались до свята!
                     (Н. Завальська)

***

Мама старенька стоїть на воротах.
Від сліз солених очі печуть.
Чекає дітей у щоденних турботах,
А діти, байдужі, додому не йдуть.

Бо ж ціннішого в світі нічого нема,
Як на тебе чекає ще мати жива!
Тож відвідай її хоча б раз у неділю,
Бо стомлена мама плекає надію.

Коли ти прийдеш і мама зрадіє,
Тобі все простить і все зрозуміє -
Ніхто ж так не вміє, як мама, простити.
Дай же їй, Боже, ще довго прожити!

Відвідайте маму у вільну хвилину,
Бо роки летять, летять безупину.
Любіть свою маму коли ще жива!
Бо колись схаменетесь, а її вже нема...

ОднаКнопка