Скарб захований у терпінні

Бабуся навела нам приклад правильної поведінки Клемі Лабіне, одного з найвизначніших бейсбольних гравців всіх часів.

Коли Клем був молодим, він мріяв стати великим бейсболістом. Ніщо інше його не приваблювало.

У віці чотирнадцяти років Клем зламав вказівний палець. Вказівний палець є конче потрібний для гравця бейсболу. Клем відчув, що це кінець його мрії і був гірко розчарований.

Тренер Клема намагався підбадьорити його:

— Клеме, — сказав він, — коли життя підкидає тобі проблеми, треба молитися і просити Господа, щоб показав, що Він готує для тебе.

Клем розпачливо вигукнув:

— Як я можу грати викривленим пальцем? Я хочу бути бейсболістом!

— Добре, — сказав тренер, — давай подивимось, що ми з тобою можемо зробити.

Він оглянув руку Клема і навчив його тримати м’яч трошки по-іншому. Це вимагало зусиль, терпіння і настирливості. Врешті Клем засвоїв свій спосіб кидання м’яча.

Клем Лабіне став великим бейсбольним гравцем ліги завдяки свойому “глечиково скривленому держаку”. Він ніколи не переставав дякувати Богові за свій глечикоподібний палець-держак.

Бабуся глибоко розуміла страждання. Вона навчала нас, що кожна поразка має в собі потенціал перемоги. Наш люблячий Бог ховає великий скарб у кожному терпінні.

Бабуся каже, що Бог так просто не дає нам дивовижну можливість духовного зросту. Якщо ми дістаємо речі легко, ми часто недооцінюємо їх. Легке життя робить нас м’якими і лінивими. Часто Бог у труднощах дає нам чудовий дарунок, отож, замість того, щоб нарікати і оскаржувати Бога у наших нещастях, з вдячністю приймім терпіння і випробування, які випали нам, і тоді вони стануть для нас Божим благословенням. Тоді ми відкриємо неоціненний дар, який прихований в глибині труднощів і терпінь.

Назад

ОднаКнопка