Правдиве щастя і сенс життя

Бабуся розповіла своїм онукам про пригоди собаки, який мав кличку Плямистий.

Одного погідного дня Плямистий зауважив ведмедя і почав його переслідувати. Коли вже лишалось кілька метрів, щоб накинутися на нього, дорогу перетнув лис. Коли ж Плямистий вже добігав до лиса, з-за кущів вибіг заєць. Плямистий забув за лиса і кинувся за зайцем.

Плямистий вже важко дихав. Та якраз коли він мав зловити зайця, з’явилася миша на його шляху. Плямистий забув про зайця і подався за мишею. Він кидався за нею по цілому полю майже півмилі, та миша нараз сховалася у своїй норі.

Плямистий, зовсім знесилений, стояв біля нори і гавкав доти, аж доки не впав від виснаження.

Бабуся пояснила, що подібне часто трапляється і з людьми. Вони з високими мріями вирушають у життя та кінчають, як Плямистий, — знесилені стоять, важко дихаючи, над мишачою норою.

Багато людей кидається в різні сторони у пошуках щастя. Шукають задоволення в роботі, в спорті, в наркотиках. Вони постійно бігають від однієї мети до іншої, ніколи не одержуючи щастя, яке шукають. Вкінці падають знесилені, виснажені, згірчені життям, важко дихаючи перед порожнечею.

Лише шукаючи Христа, ми знаходимо правдиве щастя і сенс нашого життя.

Назад

ОднаКнопка