Милосердя

Бабуся згадує подію, яка допомогла їй зрозуміти, що означає бути Церквою. Вона розповідає, що це трапилось в зоомагазині. Один восьмирічний хлопчик прийшов туди зі своїм батьком, щоб купити щеня.

Продавець показав їм невеличку загороду, де були вкупі п’ять волохатих клубочків. Через деякий час хлопчик помітив, що одне із щенят перебувало в іншій загороді.

— Чому це щенятко окремо? — запитав він.

— Тому що, — відповів продавець, — це щеня народилось з пошкодженою лапою і щоб ціле життя не жило калікою, краще його усипити.

— Як? Ви хочете вбити це щенятко? — пестячи песика, спитав хлопчик.

— Ти повинен зрозуміти, що він ніколи не зможе бігати і гратися з таким хлопчиком, як ти.

Після короткої розмови з сином, батько сказав продавцю, що він готовий купити це щеня за таку ж ціну, яку б він заплатив за будь-яке зі “здорових”.

— Чому ви хочете його купити? — здивовано запитав продавець.

Замість відповіді на питання, хлопчик вийшов наперед і показав перев’язану праву ногу.

— Я хочу якраз це щенятко, — сказав він, — бо я знаю, через що воно переходить.

Назад

ОднаКнопка