Ми є створені для більших речей

Бабуся завжди любила собак. Вона мала багато “улюбленців”, раділа товариством і вірністю цих чудових створінь і навчилась великої мудрості від них.

Улюбленцем бабусі був великий Грейт Двін, який мав кличку Принц. Це був красивий пес з добре розвиненим нюхом. Принц завжди супроводжував бабусю у її щоденних прогулянках, і тоді всі собаки по сусідству вибігали із своїх буд дзявкаючи, завиваючи і зловісно гаркаючи на Принца.

Бабуся часто казала до Принца:

— Принце, старий хлопче, чому ти все це терпиш? Чому ти не побіжиш за ними?

Принц ніколи не прислухався до порад бабусі. Він тільки ішов або біг позаду неї, нехтуючи гавканням, яке лунало вслід за ним. Здавалось він хотів сказати у відповідь:

— Я є Грейт Двін і я створений для більших речей. Мій батько врятував трьох чоловіків з палаючого будинку, мій дядько з маминої сторони врятував потопаючу дитину. Я створений для благородної мети, і для вашого галасу й гавкання не маю ні часу, ні охоти. Якщо ж вам приємно, дзявкайте собі, а я створений для великих речей.

Бабуся подумала, що Принц мав більше мудрості, ніж багато з нас, хто тратить свій час галасуючи і сперечаючись за дрібні речі, не усвідомлюючи, що ми є створені для більших речей, які можемо довершити в Божій любові.

“Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться” (Мт. 6, 32—33).

Назад

ОднаКнопка