Малі речі

— Який родинний дім є щасливим? — запитали у бабусі.

— Здебільшого щастя проростає з малих речей, — прозвучала відповідь бабусі. — Коли твої діти повертаються зі школи і хочуть поділитися з тобою своїми переживаннями, лиши свою роботу і уважно вислухай їхні малі проблеми, навіть, якщо прання білизни мусиш відкласти на наступний день. Бо коли ви не слухатимете про дрібні справи ваших дітей, коли вони хочуть розкрити вам своє серце, то вони ніколи не прийдуть до вас з великими проблемами. Дітям потрібні не великі забавки, а такі малі речі, як: час, щоб їх вислухати; час, щоб їх зрозуміти; час, щоб допомогти; час, щоб провадити...

— Бабусю, а чому так багато сімей розпадаються?

Це питання ставили бабусі досить часто.

— Здебільшого через малі справи, — знову відповіла бабуся. — Маленькі непри­ємності, маленькі акти самолюбства, байдужості, нагнітання жалів до когось, — все це тяжить на подружжі так, що любов губиться...

— Бабусю, а в чому секрет успіху декотрих подружжів?

— В більшості випадків цей успіх полягає в малих справах, — сказала бабуся посміхнувшись. — Маленькі вияви уваги і даруночки любові, слова визнання і похвали, — ці “маленькі речі” творять щасливі незабутні хвилини, які кожне подружжя потребує, якщо воно хоче процвітати. Вони його зміцнюють і роблять тривалим. Дріб’язкові ж — розривають подружній зв’язок частинка за частинкою, поки не знищать його цілком.

І ще було одне улюблене питання до бабусі, а саме: “Що робить нас святими?”

— Здебільшого, малі речі! — відповіла бадьоро бабуся. — Ми постійно відчуваємо потребу робити великі діла для Ісуса. При цьому ми забуваємо, що Ісус сказав: “Хто напоїть як учня одного з цих малих тільки кухликом холодної водиці, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди” (Мт. 10, 42).

Маленькі вияви любові, маленькі приємності даровані убогим, відвідини хворих, — Ісус вважає дуже важливими, бо вони зроблені з любов’ю до Нього.

Назад

ОднаКнопка