Господи, подай нам мудрість

Бабуся повчала нас, що ми повинні знати, коли і до кого звертатися за поміччю, якщо у нас виникають поважні проблеми.

Одного разу мати приглядалася, як її донечка намагалася підшити край спіднички. Дочка всіма силами старалася, однак виходило незграбно. Нитки її не слухалися. Розчарована і знервована, дівчинка заплакала.

— Доню! — ласкаво звернулася до неї мати. — Чи ти певна, що використала усе своє вміння?

— Очевидно! — відповіла дівчинка.

— Чому ж ти не звернулася до мене за допомогою? — запитала мати.

Як часто ми самі хочемо впорядкувати своє життя і зробити все без жодної допомоги. Ми стараємося, та все даремно: а це тому, що покладаємо надію тільки на свою силу. Ми забуваємо про свого Небесного Отця, який готовий прийти нам на допомогу у своїй могутності. Бог очікує, щоб ми попросили Його про поміч. “За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Ісусі Христі” (Фил. 4, 19).

“Мусимо молитися, щоб отримати мудрість, коли потребуємо помочі”, — любила повторювати бабуся.

Одна з байок Езопа розповідає про лева, що зважився напасти на шаленого дикого бика. Лев звернувся за поміччю до свого приятеля, дельфіна. Дельфін кинувся на допомогу приятелеві. Та вийшовши на сушу, він став безсилий — “як риба на суші”.

Висновок полягає в тому, що коли потребуєш допомоги, відважно звертайся за нею до когось, хто не тільки готовий прийти з поміччю, але і може її дати.

Бог, у якого ми віримо, не тільки хоче, а й може дати нам потрібну допомогу. Послухайте, що Святе Письмо каже про могутність Ісуса:

“А тому, хто може зробити куди більше за те, чого ми просимо, або що ми розуміємо за діючою в нас силою, йому слава в Церкві та Христі Ісусі по всі роди на віки віків. Амінь” (Еф. 3, 20—21).

Назад

ОднаКнопка