Бог бо так полюбив світ

Бабуся розповіла, що вона пізнала, як сильно Бог нас любить, коли в одних з сусідів сталася трагедія: п’яний водій збив одного з їхніх синів.

Батько того хлопця описав бабусі невимовне горе, яке спіткало його, коли лікар щвидкої допомоги повідомив про смерть восьмирічного сина і необхідність розпізнання тіла. Біль був такий великий, що він не хотів вже більше жити. Він відчув, що в одну мить усе його життя зупинилось і залишилась лише пустка. І в цьому великому горі йому несподівано прийшов на думку вірш з Євангелія від Йоана: “Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним” (Йо. 3, 16).

Батько побачив ці слова у новому світлі. Зі своїх трьох синів і двох дочок він би не міг нікого вибрати, щоб послати на смерть, незважаючи якою була би причина. А Бог так сильно любить кожного з нас, що дозволив вмерти Свому єдинородному Синові задля нашого спасіння.

Батько розповідав, що намагався уявити собі біль і страждання Бога Отця в момент смерті Його Сина на хресті. Він же, незважаючи на весь свій біль і горе, пам’ятав, що має ще чотирьох дітей. А Бог мав лишень одного Сина. У своїй безмежній любові Він послав Свого Єдинородного Сина. Він дав для нас те, що мав найкраще.

Ця великодушна Божа любов спонукала святого Павла в посланні до Корінтян звернутись словами: “Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. Воно навряд чи хто за праведника вмирає, бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти. Бог же показує Свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками” (Рм. 5, 6—8).

Назад

ОднаКнопка