А на чиєму боці ми?

Бабуся розсмішила нас веселою розповіддю про пригоду одної жінки, яка намагалася служити Богові і сатані, або як це в народі кажуть: “ставити свічку Богові і сатані”.

Все почалося з того, що один чоловік збирався піти у неділю ввечері на карнавал. Він одягнув червоний костюм, маску з рогами, причепив собі довгий червоний хвіст і взяв у руки вила. Справді, він виглядав, як сатана.

По дорозі його захопила буря. Чоловік вирішив перечекати негоду у церкві, де якраз кінчалася відправа за охорону перед бурею. Він вбіг до церкви в ту хвилину, коли блиснула блискавка і вдарив грім. Вірним видалося, що їх прибув відвідати справжній сатана. Присутні в паніці кинулися до дверей.

Перебраний за сатану чоловік подумав, що то блискавка вдарила в церкву, і він також побіг за ними. Всі зникли з церкви, за винятком однієї старшої пані. Налякавшись, вона простягнула свої руки і благала:

— Дияволе, прошу тебе, не руш мене. Я знаю, що я тридцять років ходжу до цієї церкви, але я завжди була по твоїй стороні!

А на чиєму боці ми? Для справжнього послідовника Христа не може бути вагання. Жодний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим знехтує. “Не можете служити Богові й мамоні!” (Лк. 16, 13)

Важливо знати нашого справжнього ворога. Ми повинні знати, що спокушуючи нас, диявол завжди використовує добрі речі, які Бог створив для нашої втіхи, і намагається викривити і надужити ними. Гроші не є злом, але грошолюбство — зло. Добре думати про себе, шанувати себе як живий образ Бога не є злом, злом є гордість і самовивищення. Диявол завжди намагається спотворити добрі Божі справи — пам’ятай про це.

Назад

ОднаКнопка